— Я ніколи не шукала нічого надприродного, — мій голос починає тремтіти. — Я планувала звичайне життя. Сім’я, дім, спокій… Я не хочу бути частиною легенд чи чиїмось «благословенням». Мені страшно, Іро. Якщо він такий, як ти кажеш… він же не відчепиться?

Іра м’яко стискає мої пальці, намагаючись заспокоїти, але в її словах мало втіхи.

— Протистояти тваринному магнетизму перевертня такої сили, як він, — подруга закушує губу, всміхаючись. — Марто, це майже неможливо. Це як намагатися зупинити лавину парасолькою.

https://bookuruk.com/book/istinna-dla-vatazka