— «Я, чорт забирай, кохаю тебе!» — мій голос зривається на крик, а руки тремтять від усвідомлення власного безсилля. Він дивиться на мене своїм холодним, пронизливим поглядом. Він не дасть мені розради. Він не буде жаліти. — «Тоді не тікай, Діано. Дивись у мою темряву, поки вона не стане твоєю».
Чи достатньо кохання, щоб виправдати злочин? І чи вистачить сил піти, коли тебе тримають міцніше за все на світі?
Роман «Коли обираєш темряву» — історія, де світло не завжди означає порятунок.

Зареєструйтесь або увійдіть для того щоб залишити коментар
Коментарі читачів: