Мокра справа для відьми 

Олена Блашкун

Мегерка Вредіна 

—Минулого літа приїхала до нас дівчина з подругами відпочивати — теж гарна, чорнява, але пихата, — страх, — скривилася продавчиня, і навіть стала рівно, ніби сама згадка про незнайомку створювала їй зайвий дискомфорт. — Словом — закрутився між цими двома роман. Всі ми, місцеві, знаємо як це буває — нічого серйозного не очікуємо, бо ж це тимчасово. Але хлопець наче навіжений ходив — чим менше лишалося днів разом, тим похмурішим ставав. З нього ніби сили усі витягали. Наталя Петрівна все переживала, що з онуком щось не так, ніби відчувала недобре наперед.

— І що ж сталося? — я й не помітила, як мене теж захопила історія цього трагічного кохання.