Якщо ви не кинете телефон об стіну зі злості на героя, то історія, гадаю, вам сподобається.

Новий тиждень починається з нового відгука, тож сьогодні, сонечки, розповім вам про романтичний любовний роман «Іларія. Хочу її за дружину».

Взагалі й гадки не маю нащо вам казати про свої враження від книги, бо, впевнена, ви всі вже давно її прочитали – історія тримається у бестселерах з моменту написання. І, скажу вам, зрозуміло чому.

Для початку, звісно, східний колорит – його тут більш ніж достатньо. І якщо хтось раптом уявив чарівні гареми з фонтанами, фініки та султанів, то мушу вас розчарувати – цього тут не буде. Офігенно, але авторки (до речі їх тут двоє – Каміла Дані та Марія Євтушенко) змогли не лише передати турецький колорит, а й показати різність культур. Причому в усьому – ставленні до старших, віросповіданні та навіть у кухні! Не обійшлося й без нотки сексизму (то для нас з вами, вихованих у традиційних українських родинах), хоча для маскулінної мусульманської культури це лише спосіб попіклуватися про своїх жінок і захистити їх.

Власне, саме на етапі, коли мізки Аслана ще й досі не прибули з посилочкою «Інструкція до шлюбу з українкою», мені й хотілося його гарненько шандарахнути. Добре хоч Іларія зробила це за мене – серденько хоч пораділо. І її реакція, зізнаюся, цілком зрозуміла – рідні зрадили, а цей…наречений (щоб його шакали погризли!) замовив її, наче посилку з Амазону! Тільки бантика червоненького не вистачило для повноти картини.

Словом – почалися стосунки цих двох не так щоб дуже добре. Ще й колишня коханка піддала жару у вогонь у своїх вологих мріях стати законною дружиною Аслана. І це ж ми навіть до історії з викраденням одного з подружжя не дійшли…

До речі, історія сповнена екшену – тут вам не лише серцеві вагання й сумніви, а й драйву з головою, тож нудно точно не буде. Тим паче, що протистояння характерів у цих двох, як у тому анекдоті – «Якщо ти прийшов, а в мене скалка в руках, то мені пофігу з якої сторони твоя тюбетейка».

А ось хто безперечно полонив моє серце – так це бабуся Фаріде. Так, не ідеалізуватиму її – жінці теж довелося докласти зусиль, щоб зрозуміти – поважати старших можна не лише за турецькими традиціями, але вона впоралася. Та ще й у найважчі часи завжди підтримувала Іларію, побачивши у ній свою справжню онучку.

Герої дуже круті й варті вашої уваги. Якщо й досі не читали історію, то мершій виправляти.

https://bookuruk.com/read/758

Але для перших розділів такі запасіться заспокійливим, бо Аслан…

#відгук