І я ховаю від нього свій погляд, як і почуття. Якщо він здогадається — зненавидить мене. — Мелане... — вона тихо кличе його, і я здригаюся від цього звуку. Він поглядом зупиняє її наближення. У такі моменти ми завжди тільки удвох. Ці хвилини тільки наші, його і мої. Дивлюся у зелені вири. У них вихори закручують білі сполохи зірок. У них цілий космос, як його рідна стихія, розбавлений світлом далеких світил.
Зареєструйтесь або увійдіть для того щоб залишити коментар
Щоб забезпечити функціонування сайту, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш веб-сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
????????????
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️