Мені сняться двоє пар очей — і я прокидаюся мокра від поту, бо тіло реагує на цей сон так, ніби він не сон. Бурштинові дивляться крізь мене, наче бачать наскрізь. Чорні — так, ніби хочуть проковтнути живцем. І найгірше: мені це подобається.
Потім один із них з'являється насправді. І я дізнаюся, що моя кров — не просто кров. Вона здатна зупинити війну двох зграй вовкулак. Або спалити обидві дощенту.
Біля Кассіана я тремчу — і це не страх. Поруч із Ратмиром я маю тікати — а натомість підходжу ближче.
Закон каже: пара — це двоє. Мій сон каже інакше. Здається, я вже обрала не за законом.
Тепер дві зграї хочуть мою кров. Двоє чоловіків хочуть мене саму. А я просто хочу перестати прокидатися з відчуттям, що комусь зраджую — хоча ще нікого й не торкалась.
Щоб забезпечити функціонування сайту, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш веб-сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Зареєструйтесь або увійдіть для того щоб залишити коментар
Коментарі читачів: