Любі мої читачі.
Сьогодні вийшов новий розділ книги “Заборонене кохання 2”це продовження захопливої, пристрасної чуттєвої історія шаленого кохання Лілі і Дені. Друга частина більш пристрасна і емоційна!
- Може навчиш і мене курити! - позначила я свою присутність і Денні обертається нарешті до мене. Гасить сигарету.
- Крихітко, що ти... - він буквально заткнувся, роздивляючись мене в усі очі зараз, - тут робиш? - закінчив він свою фразу, щоправда, не відразу.
- Скучила! - відповідаю я і повільно підходжу до нього. Весь цей час він прикував свій погляд до довжини мого халатика.
- Крихітко, Ми ж з тобою вже говорили на цю тему. Ти навіть не уявляєш, як мені важко! - не зводячи з мене очей, насилу вимовляє Денні і, відволікаючись від мене, з важким видихом сідає на невеликий диванчик на терасі.
- Важко, кажеш? Я знаю чудовий спосіб зняти напругу, - посміхаюся я і, повільно розв'язавши халатик, дозволяю йому зісковзнути з мого тіла і впасти мені під ноги. Я залишаюся в одній спідній білизні.
- Блін, крихітко, ти спеціально знущаєшся зараз наді мною? Нам не можна! Будь ласка, прошу... Тобі краще піти! - з тугою дивиться на мене. О, цей сумний погляд... Не знала б я правди, може й пішла б, хоча... навряд чи. Усміхаюся на його прохання і сідаю на його коліна, з розставленими з боків ногами. Перекидаю своє довге волосся собі за спину і знову посміхаюся. Відчуваю під собою, як пожвавився його член.
- Може поцілунок на ніч? Щоб мені краще спалося? - обіймаю його за шию двома руками і знову посміхаюся, наближаючись до його обличчя.
- Неслухняна, бісівка! - Денні прикував свій погляд до моїх губ, посміхнувся сам і ми нарешті злилися в пристрасному і довгому поцілунку. Рукою я стала опускатися на його груди і штани, розстебнула пряжку ременя і полізла до ширінки.
- Ти ж не послухаєш мене, якщо я попрошу тебе піти? - на останньому слові він стогнав, бо я якраз витягла його член зі штанів і стиснула в руці. Я знову промовчала, лише посміхнулася. Навіщо тут слова, і так усе зрозуміло.
Анотація до книги "Заборонене кохання 2"
Заборонене бажання запалило наші серця і зруйнувало кордони. Він покохав мене — так само неправильно і відчайдушно, як і я його. Але життя немов навмисне прагне нас роз’єднати. Тепер ми знову стоїмо по різні боки, не через осуд інших, а через обставини, що сильніші за нас. Та я знаю одне: ми — залежні одне від одного, як повітря, яке неможливо не вдихати.
НЕ ІНЦЕСТ.

Зареєструйтесь або увійдіть для того щоб залишити коментар
Коментарі читачів: