Усе починається з фарби.
З мазка.
З жінки, яка стоїть перед полотном і не може знайти себе в жодному кольорі.

А потім — пропозиція, яку не можна прийняти просто так. І не можна відхилити, не зрадивши себе.

«Перформанс» — це роман, заснований на реальних мистецьких експериментах, зокрема найрадикальніших формах перформативного мистецтва XX–XXI століть. Тут є алюзії до вистав, які справді ставили під питання: чи має тіло межі, якщо дозволити з ним робити що завгодно?

Це не вигадка — це художня реконструкція того, що вже траплялось, підсилена авторським баченням, психологізмом і безжальною чесністю. Усе, що тут описано, могло — і подекуди вже відбувалось.

Це не просто роман про художницю. Це занурення в екзистенційний виклик — бути тілом в просторі, де тебе роздягають не лише очима.
Це сцена, де глядач стає небезпечнішим за актора.
Це експеримент, де запитання звучить страшніше за відповідь:
Що зробить людина, якщо їй дозволити все — і за це нічого не буде?

Це роман про тіло. Але не тілесний.
Це про свободу. Але відчуття – ніби клітка.
Це про мистецтво. Але чи тільки?

Читати «Перформанс» — як ступити на територію, де межі зникають.
І одне правило: ти вже не вийдеш звідти таким, як був.