Любі читачі, роман "(Не)потрібна пара для ватажків" завершено! Вдячна кожному за підтримку, і дуже рада, що ви пройшли зі мною цей непростий шлях становлення однієї тендітної, але сильної дівчини, і двох вовків.
Анотація
– Людська дівчина? Тобто тепер вона стане твоєю парою? Дружиною ватажка?
– Ніане, все не так. Ти ж знаєш, що я не маю вибору. Сприймай це як черговий укладений мною договір.
– Договір? Хочеш сказати, ти не будеш з нею спати? – в яскравих блакитних очах хлопця спалахнули ревнощі. Та ватажок не мав що на це відповісти. – Так я і думав, – додав тихо хлопець.
Ніан пішов геть. Щойно за ним зачинилися двері, з кімнати ватажка почувся гуркіт. А за ним і пронизливе виття. Альфа знав, що його коханий хлопчик, його бета, цього не пробачить. Але ватажок не міг вчинити інакше. Від нього залежав крихкий мир між людьми та нечисленними, розпорошеними кланами перевертнів. А ще життя його коханого бети, яке він обіцяв вберегти за будь-яку ціну. Навіть якщо ціною його почуттів.
***
Поки людство шукало позаземне життя десь там у космосі, не помітило, що чужинці давно серед нас. Тільки це не інопланетяни. Це вид, який завжди був поруч, але вміло ховався, маскувався, зливаючись із натовпом. Вони – звірі, діти місяця. І я прийшла по допомогу до одного з них. Але тоді я ще не здогадувалась, що опинилася в руках не просто дуже впливового, до того ж бездушного чоловіка. Я опинилася в полоні хижаків, у лігві їхнього ватажка.
Та для нього я лише фігурка на шаховій дошці, почуття та бажання якої не беруться до уваги.

Зареєструйтесь або увійдіть для того щоб залишити коментар
Коментарі читачів: