Саме цими днями я викладаю останні глави першої частини дилогії “Моделяторка”. 

І це дуже символічно. Чому? 

Тут відповідь проста: це сталося практично відразу після шахедно-ракетної атаки, яка змусила знову відчути велику ненависть до цих виродків, які топчуть нашу землю. 

 Ось посилання на цей твір: bookuruk.com/read/2504

Цілу божу ніч, як колись казали старі люди, ці нелюди гатили усім, чим тільки могли, по одному з масивів у моєму місті. Звичайний спальний район… 

У результаті купа зруйнованого житла, скло під ногами килимом, вигоріла всередині багатоповерхівка, вогонь у якій я бачила зі свого вікна, пожежа на СТО, яку дві доби не могли потушити… СТО за 30 метрів від моїх вікон. 

У мене в квартирі  — все купою: бите скло з тих самих вікон, земля з моїх фікусів, доньчин дріб’язок зі шкатулки, ручки й шматки дерева від дверей. 

І “вишенька” на цьому “тортику” — вирване з м’ясом підвіконня  — результат удару балістичною ракетою, яка була третьою чи четвертою ракетою, котра поцілила в нещасну СТО…  

А ще  — мої пси, які від страху не знали куди подітися під час кожного з наступних вибухів. Я нарахувала їх 17, потім збилася. Сусід казав, що було 34 чи 37, бо він у кінці теж збився з ліку.  

Тож я тепер — перш ніж відновлювати вікна й двері  — лікую своєму псові серце і щиро хочу, щоб вони усі виздихали. До останнього, всі, дорослі, діти… Бо там немає людей, усі нелюди. 

Бо всі їхні серця, разом узяті, не варті одного великого серця мого золотого пса… 

Тож уже зараз хочу повідомити: роботу над другою частиною дилогії Моделяторка”, яка називається “Дістати Міль”, я вже розпочала. Якщо буду жити, то за кілька тижнів розпочну викладати її на порталі “Букурук”. 

А ми будемо жити… Бо інакше, як каже домовий Савка, ведучий телеграм-каналу ФЕНТЕЗІ UKRAINIAN, де публікувалися всі анонси оновлень, нам не можна. 

Тож запрошую зберегти першу частину дилогії собі у бібліотечки й чекати, коли стартує друга. Тримаймося разом, тільки так ми сильні. І тільки разом ми можемо їх перемогти. 

Дублюю посилання на роман і сюди: bookuruk.com/read/2504