Привіт, любі мої читачі))

Як я і обіцяла вам - романтична історія 

“ТИ МЕНІ НЕ ДОНЬКА!” 

завершена!

– Зашибісь! Це ще що таке? – витріщився я на документи, в яких нудно-офіційною мовою повідомлялося, що я… батько якоїсь незнайомої мені дівчинки! – Офігенно в мене рік закінчується.

Не жилося мені спокійно! Поліз почистити поштову скриньку на свою голову. В результаті, серед усього цього непотребу несподівано знайшовся пухкий конверт з серйозним офіційним текстом. 

Штампи, марки – усе як годиться.

«N-ський районний суд… Громадянину…»

Це вже звучало як вирок. І це я ще навіть його не відкрив.

Треба було зупинитися на цьому етапі. Але ж ні! Природна цікавість і зухвалість самця 30+, мовляв: «Чоловік я чи як? Чого це я якихось папірців боятися буду?» – підштовхнули мене надірвати бік цього паперового «аб’юзера».

А там… Мати рідна! Хоча ні, моїй мамі краще не знати – ще серцевий напад схопить.

Позов про встановлення батьківства

Приїхали…
 

Запрошую почитати ПОВНИЙ ТЕКСТ.))

Ваша руда бестія ;))

Не забувайте підписуватися на мій акк, щоб вчасно отримувати сповіщення про оновлення книг, знижки та старти новинок. 

Підписуємося ТУТ