Ми просто лежимо, стиснуті одне одним, ніби боячись, що хтось зникне, щойно поворухнешся.

Цей момент — і є весь сенс.

Ніхто не тримає мене за руку. Ніхто не обіцяє, що завтра напише. Ніхто не вимагає “бути кимось”.

І, мабуть, саме тому… це найчесніше з усього, що в мене було.

https://bookuruk.com/read/2814

#чжч з одностатевими стосунками #дуже відверто і чуттєво