Любі читачі))

Сьогодні на вас чекають оновлення одразу в двох моїх книгах:

"ПРОВОКАЦІЯ ДЛЯ ТАШІ"

та 

"ТИ МЕНІ НЕ ДОНЬКА!"

Тих, хто вже їх читає - запрошую у проди.

А тим, хто ще не там - пропоную зазирнути в анотації. ;))

***

"ПРОВОКАЦІЯ ДЛЯ ТАШІ"

Відкривши цього ранку очі, я відразу усвідомила три беззаперечні факти.

По-перше, я була абсолютно гола. Що дивно, враховуючи, що голяка сплю тільки вдома.

По-друге, прокинулася я не у своєму готельному номері. Так, дуже схожому, але точно не в моєму.

І по-третє... незважаючи на жахливе похмілля і шалений головний біль, мозок зумів зафіксувати - у ліжку я була зовсім не одна.

Темне волосся. Широка спина. Гола. 

Міцна чоловіча... дупа. Теж гола. 

Ненадовго залипла на ній. Хоч не соромно поруч із такою прокинутися.

Добре було б ще дізнатися, кому вона належить…

***

"ТИ МЕНІ НЕ ДОНЬКА!"

– Зашибісь! Це ще що таке? – витріщився я на документи, в яких нудно-офіційною мовою повідомлялося, що я… батько якоїсь незнайомої мені дівчинки! – Офігенно в мене рік закінчується.

Не жилося мені спокійно! Поліз почистити поштову скриньку на свою голову. В результаті, серед усього цього непотребу несподівано знайшовся пухкий конверт з серйозним офіційним текстом. 

Штампи, марки – усе як годиться.

«N-ський районний суд… Громадянину…»

Це вже звучало як вирок. І це я ще навіть його не відкрив.

Треба було зупинитися на цьому етапі. Але ж ні! Природна цікавість і зухвалість самця 30+, мовляв: «Чоловік я чи як? Чого це я якихось папірців боятися буду?» – підштовхнули мене надірвати бік цього паперового «аб’юзера».

А там… Мати рідна! Хоча ні, моїй мамі краще не знати – ще серцевий напад схопить.

Позов про встановлення батьківства

Приїхали…

Буду дуже рада почути вашу думку про ці два романа))

Ваша руда бестія ;))