Привіт усім, хто випадково або навмисно натрапив на ці рядки.
Це мій перший блог-допис на Букурук — і, чесно, я трохи хвилююсь. Наче заходжу в кімнату, де ще нікого не знаю, але вже сподіваюсь зустріти когось, хто відчує історію так само сильно, як і я.
Сьогодні тут зʼявився перший розділ моєї книги “Залишся”.
Це історія про зраду, яка не була фіналом. Про бажання, яке неможливо приборкати. Про тих, хто вже втрачав, але ще не здався.
Про жінку, яка навчилася мовчати. І чоловіка, який навчився чути навіть у тиші.
???? Спершу ця історія народилася англійською. Але тільки зараз я можу розповісти її рідною мовою.
Тож для когось це буде нова історія, а комусь вона вже буде знайомою.
Я обожнюю говорити з читачами. Слухати ваші реакції. Ділитися думками, емоціями, навіть страхами.
Тож якщо ви вже прочитали перший розділ — залиште коментар.
Навіть одне слово може стати точкою дотику.
І, звісно, підписуйтесь, якщо хочете йти зі мною далі.
Тут буде ще багато історій. Несолодких. Але справжніх.
І, можливо, трохи моїх авантюр — бо без них я не я).
Щиро ваша,
Vira Liven
Вітаємо в родині Букурук)
Дякую! Рада приєднатися до цієї компанії безсонних і творчих :)
Привіт, підтримаю Вас)))
Дякую,що простягаєте руку на старті. Це дуже відчувається і дуже цінно.
На жаль не бачу Вашу книгу. Можливо, Ви її не опублікували?
Дуже дякую вам за коментар! Ви мали рацію - розділ ще не був опублікований. Завдяки вам я це помітила й розібралася, бо ця платформа для мене нова)
Але Вам ще потрібно окрім розділу опублікувати й саму книгу. Я теж не одразу з цим розібралася )))
Я давно так щиро не сміялась із самої себе)))) Думала, що вже все правильно зробила — а воно, виявляється, книга невидима лежить ). Дуже вам дякую ще раз! Бо без вашого коментаря, мабуть, вона б так і залишилась у тіні
Приємно, що моя порада допомогла. Вітаю з новинкою!