З кущів виринає Дель. Зелененький, переляканий, як огірочок на морозі. Погляд — як у кролика перед гільйотиною. Бігти б йому, рятуватися, але він, навпаки, кидається до мене.

Ну навіщо? Біжи ти в інший бік, поки вільний…

— Ваша високосте! — видихає, зупиняючись за крок. — Я… Я не встиг. Я не зміг…

Очі схвильовано блищать, руки нервово розведені. Виглядає так, ніби зараз почне себе бити. Ну і чого було так нервувати? За демонесу перейматися? Родаян, яким би грізним і сильним він не був, нічого мені не зробить. Я це чітко відчула. Демонічний голод змушує їх коритися. Хотіти, а все решта відходить на другий план.

Але Деліон…

Ах ти ж… хитрун!

https://bookuruk.com/read/2429

#чжч #багатомужжя #потраплянка #авторські_раси #авторський_світ #чоловічий_гарем #АльбаФло