Цупка тканина плаща нарешті не витримала. І наслідний гупнув на стежку. Але поки підіймався, світляні пастки зникли, зате за деревом забілів кістками скелет коняки. Її вишкірені зуби блиснули у блідому світлі Місяця. В ту ж мить хмара закрила в небі це ненадійне джерело світла й сховала від нас вираз обличчя присоромленого за свою дурість принца.

І дуже сподіваюсь, ніхто не помітив полегшення на моєму лиці. Але на всяк випадок я провів долонею, стираючи зі шкіри посмішку дитини, якій розповіли страшну казку зі щасливим фіналом.

– Курте, допоможи спадкоємцеві престолу піднятись. І скажи, що його кінь не оживе. Тому краще принцові їхати з тобою на одному коні. І то швидше. Зривається буря, як завжди, коли головна здобич вирвалася з Дикого Лісу. Якщо ми поспішимо і дістанемося до знайомої печери, я розпалю там вогнище з припасених дров. І розкажу, що може й нема сенсу так ризикувати лицарями. Я не просто так був відсутній. І не просто так спішив до короля. За перетин завіси й відомості звідти нагороду ж іще ніхто не отримав?

– Ти був біля Завіси? – хор трьох несхожих голосів насолодив мій слух. Альт почвари, бас Курта і тенор Хуго об’єднала лише повна недовіра, що прозвучала в кожному голосі.

Дикий Ліс дійсно не випускає здобич. А чи випускає її мстивий Хуго або його звідна сестра, ненаслідна принцеса? І взагалі, чи є тут місце людським почуттям, бо між лордом і принцесою аж іскрить, от тільки іскри колючі? Хто тут здобич, а хто мисливець? На що полює кожен з тих, на кого полює розлючений Хуго Дикий Ліс?

https://bookuruk.com/read/2588 – початок

вчорашнє оновлення https://bookuruk.com/read/2588?ch=56491

#авантюристи_без_гальм

#тільки_на_Букурук

#заборонені_почуття

#вимушений_шлюб

#від_ненависті_до_кохання

АВТОРСЬКИЙ СВІТ

АЛЬТЕРНАТИВНА ІСТОРІЯ

ПРИГОДНИЦЬКЕ ФЕНТЕЗІ

МІСЬКЕ ФЕНТЕЗІ

ІСТОРИЧНЕ ФЕНТЕЗІ

О 22:00 виходить щоденне оновлення цієї бурхливої, емоційної, щемної й при цьому з гумором історії молодого лорда, якого непереборні обставини змусили одружитись з прекрасною принцесою – замість нареченої, з якою був заручений з дитинства. Чи знайдеться тут місце почуттям, розумінню іншого і прийняттю? Хто не підписався і не поклав книгу до бібліотеки - не дізнається )))

А знаєте, що тут було рівно рік тому? От що:

НОВИНКА від Рома Аріведерчі

КОП ДЛЯ БІЛОСНІЖКИ

Прекрасне видіння щезло за пальмою, тільки листя зашурхотіло.

А я замовила ще еспресо і штрудель з морозивом. Бо нарешті відчула, як стрес відпускає. І захотіла їсти.

От є ж на світі й приємні Люди. Хоч і чоловіки.

Ненав’язливі. І голос, як я люблю. І пахнуть приємно.

До речі запах пропав разом з незнайомцем, а голос десь недалеко щось говорив, з кимось вітався і заперечував щось на невиразне бу-бу-бу співбесідника.

В міру того, як кава діяла, я почала розрізняти окремі слова.

— А Я ТОБІ КАЖУ – ТАКИХ ФЕТИШИСТІВ НЕ БУВАЄ. - голосно і впевнено проказав той приємний голос.

І я забула про все, перетворившись на суцільний слух.

#гострий_сюжет

#харизматичний_герой

#дівчина_в_біді

https://bookuruk.com/read/1791