Вихор крові і полум’я༄

Отримавши важку рану, головний протагоніст перебував у забутті кілька діб, а коли прокинувся - швидко пошкодував про це. Він утратив усіх своїх соратників, а сам ледве пережив минулу битву. Багато років тому родина Реймонда загинула від рук стихійного чаклуна. Останнє десятиліття він провів у полюванні на небезпечних убивць та магів-відступників. Цей шлях з ним розділили його вірні соратники, які замінили йому родину. А тепер ті, з ким герой ділив тяготи та радощі життя - жорстоко загинули в жахливій сутичці з безжальним магом крові. Їхнє полювання обернулося пасткою для них самих. Справжнім мисливцем виявився ворог, який упевнено продовжує крокувати по головах до власної мети.

     Реймонд знову залишився сам - розбитий, знесилений та байдужий до життя. Але хотів він цього чи ні, у тому місці, де жила його душа, невдовзі яскраво спалахнуло полум’я холодної ненависті та люті. Він знав, що помста - далеко не істинний шлях, але нічого не міг із собою вдіяти. Бажання жити вже не було, та й жити заради кого - також. До того ж, хтось мав зупинити те чудовисько в людській подобі. Інакше знову загинуть сотні… тисячі…

Читати зараз: https://bookuruk.com/read/3209?ch=67156