Вирішила поділитися із вами новою книгою, уривок із першого розділу:

 Замість цього він мовчки закрив двері, його кроки були швидкими та м'якими, як у великої кішки. Він обійшов стіл, і перш ніж я встигла зреагувати, його руки обхопили спинку мого крісла. Різким рухом він розвернув мене обличчям до себе, обперся руками об обидва підлокітники мого крісла, його тіло нависло наді мною. Простір зменшився до проміжку між його руками, до його погляду, що не відривався від мене. Я опинилася в пастці, затиснута між його тілом і кріслом. Це було навмисно.

 Він схилився так низько, що я відчула запах його парфумів — деревний, з легким відтінком зеленого чаю. Його губи торкнулися мого вуха, а теплий подих викликав мимовільну дрож.

 — Ань... ти ще довго будеш від мене тікати?

https://bookuruk.com/read/3318

Це мої герої святкують Новий рік: