Зазвичай автори тягнуть у Новий рік "хвости" — недописані глави, завислі сюжети. Але не цього разу!

Я дивлюсь на свою віртуальну полицю і відчуваю неймовірну гордість. Цей рік був шаленим, але плідним: 

✔️ Всі розпочаті історії — завершені. Крапка поставлена. 

✔️ Були довгі, епічні пригоди, в яких ми жили місяцями. 

✔️ Були короткі, емоційні спалахи. 

✔️ Були історії з присмаком різдвяного імбиру і холодним подихом зими.

Я віддала вам усе, що мала. Кожна книга — це шматочок мого серця, і тепер вони живуть своїм життям. Дякую, що прожили ці історії разом зі мною. Без вас ці крапки не мали б сенсу.

Яка з моїх історій цього року стала для вас "тією самою"? Яку згадуватимете і перечитуватимете?