Сьогодні ввечері: "– Смішно. – проскреготів я, бо смішного тут не було нічого. – А як же Хуго? То ж за нього видадуть Береніку, щоб заткнути рота родичам його матері. – Ну так його матір уже не дружина королю, тобто він не брат. – чітко пояснив ситуацію Курт. Ого й ого!" Точно, що ОГО. І що, зараз замість втечі до справжньої рідні Береніка піде під вінець з Хуго, щоби рідня його ув’язненої матері згодилася на шлюб короля з матір’ю Рагнара?

У вечірньому розділі читайте: "Я уже кидав слузі віжки, коли почувся перестук копит, і Курт майже одразу зупинив коня біля мене. Його крива посмішка не віщувала нічого доброго. – Що замислив, волоцюго?" Отакої! А Береніка ж передчувала, що вони потраплять до рук замковій сторожі. І що тепер? Хіба Курт порушить присягу, хоч би й заради кращого учня й друга? Оновлення щоденні – о 22:00.

Читайте у вечірньому оновленні: "обертатися на сидінні візниці, щоб нарешті як слід роздивитись почвару, я не став. Як і вкотре вгадувати, яка вона насправді. Не діждеться. Нехай на комусь іншому вправляється у звабленні." Звісно не діждеться, наївний наш лорде. Нащо дожидатись того, що вже давно сталося? От тільки їй це ні до чого. В місто вас пропустили, значить ще до вечора ви попрощаєтесь назавжди. Береніка повернеться до своїх, ти залишишся зі своїми. Ну така ж була домовленість, хіба ні? Кладіть книгу до бібліотеки. І подивимося, чого варті домовленості, писані пальцем по воді)

Оновлення о 22:00. І там... "Я видихнув, як острівний дракон на лицаря-поєдинщика. І одночасно сам з себе дивувався. Чого я так на неї розсердився?“ І справді, чого? Береніка ж слова не сказала, просто подивилася на здоровенного красивого стражника співчутливо. А Рагнар уже все за неї вигадав і на неї ж сердиться. Й не помічає, що це дивно, і що такого з ним ніколи не бувало. Про що тільки наш лорд думає на в'їзді в столицю, де оголошено величезну нагороду за його голову?

Читаємо сьогодні ввечері: "А швидко як закрутилося. Тиждень-другий, і все захиталося. Так ще місяць-другий, і завалиться королівство, так важко здобуте предками й підняте на місці пустельних пагорбів. От моя почвара зрадіє. Тьху ти. Не моя. Лісова." Ага-ага. Точно-точно. Не його. Віримо на слово. І що ж  далі – чи страж взяв хабаря і пропустив до столиці, чи  може і затримав? Береніка ж наче попереджала  передчувала, що вони втретє втраплять у темницю.

Уже бачили оновлення? ???? як вам зустріч матері. сина і невістки? “– Моє викрадення під виглядом визволення могло статися лише якщо спіймали останнього лорда Ріки й Приріччя. Й хочуть обміняти твоє життя на мою згоду. І що це бажання короля ні для кого в палаці не секрет. А те, як зухвало мене викрали у нього з-під носа, свідчить про те, що не довго йому залишилося носити корону. Втрачає хватку. Вірніше втратив."

Читайте в сьогоднішньому вечірньому оновленні: "– Він має на увазі, дитя, що спершу чоловік відповідає за власну родину, і лише потім за батьківську. – пояснила мати почварі, наче Береніка не знала про це. Хоча може і не знала. А може не вважала обов’язковим. Бо її батько її матір не захистив. А потім не зміг дати лад новій сім’ї й не дав собі справи захистити дочку й дати їй можливість уникнути нападів і замахів" і дізнавайтеся. що далі з опаотною принцесою і лордом-авантюристом )

Читайте сьогодні ввечері:"– Я не дуже сильний в етиці. – Ви ні в чому не сильний! – несподівано вибухнула гнівом почвара. – Замість навчатися чогось корисного, тільки портили фрейлін в палаці. – Вони не вважали заняття зі мною некорисними, так що я б попросив... І взагалі, чого тільки фрейлін? Я не сноб якийсь, а людина широких поглядів. Ви краще скажіть, чи нема у вас талантів слідопита. Куди рушила мати з двома конями, не підкажете?"

З оновлення сьогоднішнього вечірнього оновлення: "Я відчув невимовно звабний аромат дівочої шкіри, нагрітої сонцем, а ще стиглих суниць і ялівцю, в якому ми відпочивали не так давно. Але головним в цьому дражливому букеті, хоч і майже невідчутним, був аромат небезпеки, яку становить моя ідіотська залежність від її присутності поруч." завітайте о 22:00

з оновлення: “– Ніколи ще мене не обзивали насильником. І ніколи я не кохався з жінкою тому, що це було потрібно лише мені. А цього разу це й мені не потрібно, щоб ви собі не вигадували. – Навіть так? – весела недовіра в її погляді бісила неймовірно.” До речі ви уже поклали книгу до бібліотеки?

У свідомості Рагнара існує заборона приглядатись до таємниць Дикого Лісу. Хоч він про Ліс знає набагато більше. ніж Береніка. А от розуміє набагато менше. Зате відчуває може й більше за принцесу. Тому що вона просто тікає, як звірятко від лісової пожежі. А він рятує її, хоч мав би виказати інквізиції й очистити світ від лісової скверни. Оновлення тут: https://bookuruk.com/read/2588?ch=57696

Для нових читачів знову нагадую: додайте книгу до бібліотеки, якщо забули це зробити. Тому що це дивовижна історія прийняття і захисту чужинки від своїх, чужих і самого себе. І кохання, яке… Читайте й дізнавайтеся. Оновлення щоденні – о 22:00. А от час оновлень може змінитися. Так що краще бути на зв'язку )

Принагідно нагадую: додавайте книгу до бібліотеки. Так ви отримаєте сповіщення про нові розділи й всякі цікаві заходи в мобі й щодо цієї історії )

Класні ілюстрації!

Мої щирі вибачення, що не додаю блоги. Зараз кожна вільна хвилина присвячена наступній історії з мобу #авантюристи_без_гальм і підготовці нових розділів промонстрів і нприємності - як їхні, так і від них. Але не забувайте - читацька активність завжди винагороджується. І не тільки якісним текстом. Побачимося. Всіх обіймаю, якщо можна )

Які чудові ілюстрації! Тут тільки вони одні - мотивація читати)))

Оновлення уже доступне. Не можу не згадати вони у мене щоденні і виходять ввечері о 22:00 )

Щиро запрошую до читання. А ще на авторську сторінку у ФБ, якщо хтось із вас ще не підписаний - https://www.facebook.com/profile.php?id=100067669800146