– Дитинство… – промовив він так тихо, що Роар і Ларс обоє підняли на нього очі. Батько дивився прямо на Ларса, холодно, пильно. – Дитинство деяких закінчилося тоді, коли вирішив, що може викреслити сім'ю одним квитком до Осло.

– Тату... давай не зараз. Ми тільки почали вечерю.