Розкішна жінка, яка виглядає так, ніби готова на все… і капітан піратів, що втомився від світу, але все одно шукає ту прокляту квітку.
Кетрін знає: магічна лілія розквітає раз на сто років. Одне бажання. Лише одне. А їй потрібно жити. Будь-що-будь.
Тому вона вирішує грати брудно. Зачарувати його. Відволікти. Змусити забути про пошуки. Просто віддати тіло. А натомість… забрати життя.
Звучить як ідеальний план, чи не так? Холодний розрахунок. Жодних почуттів. Тільки вигода.
Але ось що дивно. Цей чоловік — не просто черговий пірат. Він владний. Небезпечний. І бачить людей наскрізь.
Коли Кетрін наближається, вона впевнена — усе під контролем. Посмішка. Легкий дотик. Поцілунок, від якого в будь-кого іншого вже пішла б обертом голова.
А у нього?
Він не тане. Він перехоплює ініціативу. І раптом… вона сама починає втрачати контроль.
Їхня близькість — це вже не гра. Це боротьба температур: жар її шкіри проти холодного металу його погляду. Гострота слів, що ріжуть, наче кинджал. Зухвалість, від якої хочеться одночасно втекти і притиснутися сильніше.
Кожен поцілунок вибиває з неї бойовий дух. Кожен його шепіт змушує забути, навіщо вона тут. Вона прийшла вкрасти життя… а втрачає себе.
І ось питання, від якого вже не втекти: хто зірве лілію першим? Та, що відчайдушно чіпляється за кожен зайвий день? Чи той, кому цей світ давно зрозумілий… і вже майже не потрібен?
Щоб забезпечити функціонування сайту, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш веб-сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Гарно вийшло ❤️❤️❤️
Щиро дякую ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Дякую! ❤️❤️❤️
Яка краса!
Щиро дякую! ❤️❤️❤️