Привіт, мої любі! Завтра світ святкуватиме Міжнародний день боротьби за права жінок. І я хочу скористатися цим приводом, щоб поговорити з вами не про квіти (хоча вони прекрасні), а про суть.

Коли я сідаю за клавіатуру, я не просто пишу історії. Я створюю світи, де жіночий голос звучить на повну силу. Де героїні — не просто «фон» для чоловічих подвигів, а головні дійові особи власних життів.

Тимчасова вічність

Між кулею і спалахом

За лаштунками бурі

Хтось скаже, що сапфічна література — це нішевий жанр. Я ж скажу, що це жанр про абсолютну видимість жінки. Про її право бути сильною, слабкою, пристрасною, суперечливою — і, головне, кохати ту, яку обирає серце, попри всі правила та корсети епох.

Тож завтра я бажаю вам не лише квітів, а перш за все — сили бути собою. Права вибору. І сміливості жити так, як хочете саме ви.

Дякую, що ви зі мною у цій подорожі. Ви — моє натхнення. ❤️