Любі мої читачі. 

Сьогодні вийшов третій розділ книги “Заборонене кохання 2”це продовження захопливої, пристрасної чуттєвої історія шаленого кохання Лілі і Дені. Друга частина більш пристрасна і емоційна! 

- Знаєш, що мене зачепило з усієї вашої розмови? - підкидає він свою брову і гасить сигарету, не відводячи від мене свого погляду.

   - Ну? - уточнюю я, а сама роблю ковток зі склянки, в яку щойно сама налила вже з пляшки собі алкоголь.

   - Про який такий твій прогин говорив твій братик, я прямо заспокоїтися не можу, мої вульгарні думки так і крутяться навколо його сказаної фрази. - Я роблю ще кілька ковтків і тепер уже я посміхаюся.

   - Про найгірший прогин, і, напевно, твоя фантазія все правильно змалювала, я дуже гнучка! - не знаю навіщо кажу йому це.

   - Ось, значить, як, ти ж розумієш, що ти ще більше підігріваєш мій інтерес! Я все ще поганий хлопчик, Лілі! - Луї так само, як і я п'є, не смакуючи зі склянки.

   - Я не збираюся показувати тобі свої прогини, Луї. Не це мені зараз потрібно. Ти хотів провести час зі старою знайомою, так давай краще поговоримо ще! Я ось тут зрозуміла, що дійсно до пуття тебе не знаю, як ти живеш, чим цікавишся, які в тебе взагалі плани на майбутнє! У тебе є будинок? Місце, куди приїжджаєш щоразу, коли вирішуєш усі свої справи! - засипала його я запитаннями.

   - Занадто багато запитань і занадто довго мені доведеться на них відповідати, - усміхається Луї. Ну, а я готова послухати що завгодно, тільки б не думати про свого брата.

   Через пів години я пересіла ближче до Луї, я навіть посміхалася. У Луї вийшло розважити мене, тільки все частіше його рука опинялася у мене на коліні, і я щоразу її скидала. Луї теж був трохи захмелілий. Я ж випила достатньо, щоб не думати про брата, і щоб усю свою увагу переключити на Луї.

Анотація до книги "Заборонене кохання 2"

Заборонене бажання запалило наші серця і зруйнувало кордони. Він покохав мене — так само неправильно і відчайдушно, як і я його. Але життя немов навмисне прагне нас роз’єднати. Тепер ми знову стоїмо по різні боки, не через осуд інших, а через обставини, що сильніші за нас. Та я знаю одне: ми — залежні одне від одного, як повітря, яке неможливо не вдихати.

НЕ ІНЦЕСТ.

Ось посилання на роман