Підходжу до шафки знову. Беру халат — білий, пухнастий, приємний на дотик. Розгортаю його, готуючись одягти.

І тоді мій погляд зачіпається за щось на поличці. За річ, яка лежить у кутку, ледь помітна.

Застигаю. Серйозно? Навіть це сервісом передбачено?

Не може бути...

https://bookuruk.com/book/troe-v-novoricnu-nic