Мої хороші, історія "Прокляну. Дорого" — чистий експеримент і, можливо, моя маленька творча авантюра. Ті, хто вже знайомий із моєю творчістю, знають, що короткі романи — це взагалі не моя стихія. Ну не вмію я коротко писати… але таки спробую…

Очевидно, що моя Муза має специфічне почуття гумору, бо змусила мене взятися за нову історію саме тоді, коли я вже не витримувала цю реальність. Коли мій біль і втома від життя стали такими сильними, що мені довелося втекти й поринути у світ Магди.

Світ саркастичної відьми без фільтрів і зайвого співчуття. 

І, чесно кажучи, вона швидше відважить копняка, ніж взагалі згадає, що в неї є магія. У неї своєрідне розуміння “правильних рішень”, нуль терпіння до дурниць і абсолютно чесна звичка робити гірше тим, хто цього заслужив — і трохи тим, хто просто опинився поруч.

Попередження: це невелика історія з гумором, тут буде суржик (багато суржику), мінімум здорового глузду та серйозності. А ще ваша авторка періодично втрачала контроль над ситуацією, каюся.

А якщо ви все ж таки вирішили це читати — що ж, я вас попереджала…