Зараз у світі триває Тиждень видимості лесбійок. Для когось це просто привід для постів у соцмережах, а для мене — це буквально те, чим я живу і що створюю щодня.

Коли я починаю нову історію, моя головна мета — дати голос жінкам. Показати їх різними: небезпечними, вразливими, зухвалими, поламаними, але завжди — живими. Я пишу сапфічну прозу, бо вірю: кожна з нас має право бачити себе на сторінках книг. Бачити, що її почуття — це магія, а її вибір — це сміливість.

Мої героїні ніколи не були "зручними". Вони виборюють своє право на кохання, помиляються, рятують одна одну і палають такою пристрастю, що перехоплює подих.

Видимість — це не лише про те, щоб заявити про себе. Це про право бути будь-якою. І я безмежно вдячна кожній з вас, хто читає ці історії, хто залишає коментарі і хто проходить цей шлях разом зі мною та моїми дівчатами.

Якщо ви шукали знак, щоб зануритися в естетику сапфічної прози — це він. Забігайте на мою сторінку, обирайте історію до душі і давайте святкувати цю видимість разом!

А яка з моїх книг, на вашу думку, має найсильніший "сапфічний вайб"? Діліться в коментарях!