Сюжет твору захопливий. На перший погляд, це вигадана авторкою історія, але дійові особи є настільки переконливими, що з ними юні глядачі досить легко себе асоціюють, а отже й проживають різні ролі на сцені. Тема несміливого юнацького кохання, справжня дружба між Михасем і Андрієм, який постійно потрапляє в кумедні ситуації, боязкий дід Мокрій та сварлива баба Одарка, доброзичливий гумор п’єси – усе це викликає симпатію глядачів і читачів. Досить оригінально Анна Сердюк увела в тканину п’єси народний фольклор, змалювала обряд ворожіння. Очевидно, що вона приділяє особливу увагу українській звичаєвості. Мовлення твору вишукане, авторка упевнено користується лексико-стилістичними засобами експресії, і загалом ретельно працює над художнім словом. Вочевидь, на українській літературній стежині з’явилася талановита юна драматургиня.