Fatum: electio

Метт був у стосунках з Марком сім років. Не сказати, щоб ці роки були погані чи навпаки, наповнені безмежним щастям. Всіляке було, як і у всіх, але Метта влаштовувало. До поки учні Метта не наплутали з координатами на артефакті-ключі, що дозволяв розрізати просторову матерію. Їх з Марком закинуло в інший вимір, а там він побачив іншого себе та хлопця, якого його двійник назвав своїм чоловіком.
Метт розумів, що він сам та Метт того світу, який обрав собі у супутники не Марка, а азійця з гарненьким личком, дві різні особистості. Однак, чого б йому тоді після повернення в свій рідний вимір не забути про це та не продовжувати жити своїм життям?
- Значить, ти побачив їх та почав сумніватися? А раптом життя саме того Метта є правильним? І якщо це так, чого твоє власне склалося інакше? Ти зараз готовий по цеглинах розібрати кожен прожитий рік, щоб зрозуміти, як двійник прийшов до того, що у нього є. Я тебе розумію, сумніваюсь, що не почав би думати так само. Але з іншого боку, ще місяць тому ти навіть не знав про моє існування, і, мабуть, ніколи б не дізнався. Так, можливо, це якраз той знак, що треба все залишити як є?