Крізь уламки кохання
У бібліотеках користувачів: 147
Об'єм книги: 308'492симв.
Автор: Ліка Радош
Серія книг: Кохання наперекір
Жанр: Короткий любовний роман , Сучасний любовний роман , Жіночий роман
Теги: зустріч_через_роки, Колишні, дитина, битва характерів, пристрасть і кохання, другий шанс
Статус: Завершена
Публікація: 08:05 01-10-24Завершення: 20:52 30-09-25
Ціна: 70грн
Він. Так легко повірив брехні й відмовився від неї.
Вона. Скорилась його байдужості та пішла, тільки не одна, приховавши від нього таємницю.
Тільки зрадниця доля знову зводить їх разом. Що ж вони будуть робити? Твердо відстоювати свої принципи, чи все ж дадуть одне одному другий шанс?
Він. Так легко повірив брехні й відмовився від неї.
Вона. Скорилась його байдужості та пішла, тільки не одна, приховавши від нього таємницю.
Тільки зрадниця доля знову зводить їх разом. Що ж вони будуть робити? Твердо відстоювати свої принципи, чи все ж дадуть одне одному другий шанс?

Розумію,що важко визнати,що ти помилявся,але ж і перегнати не потрібно((
Кожне наше рішення несе за собою наслідки.(Обом важко відновити,хоч якесь спілкування,але принаймні намагаються.До довіри ще далеко,але почали з малесеньких кроків один на зустріч другому
Щось наш Артемка задумав, може через майбутню тещу діятиме, або таки зробить по своєму) ух і важка розмова вийшла)) але сподіваюсь, що Артем таки дослухається Ірину))) Дякую за проду та чекаю на продовження з нетерпінням))
Читала і не дихала ращом з Ірою... ох, Артемко, ти диви, як розгубився... ше щось там каже... але добре, що усвідомлює, що сам накоїв... винен, ще і як... і дуже... але він має взяти себе в руки і стати гідним батьком, і якщо таки ще кохає зробити так, аби Іоа пробачила і змогла довіряти... Дякую за проди та чекаю на продовження з нетерпінням ♡
Так, це не той випадок коли можна лобами стикатися і доводити свою правду. Тут потрібен танець, один робить крок вперед, іншийвідступає
Ох важко їм обом буде,проте мають пам'ятати заради кого і чого це роблять.Дитина не має страждати від їхніх розбірок.
Хоч би зараз емоції відсунули у бік і думали, як усе влаштувати краще
Образа і розчарування глибоко сидять в середині тому хочеться "кусати"і зробити так само боляче
Це правда. Бажання зробити йому так само боляче, нікуди не подіти. Та й нервозність мала ж кудись вивільнитись, чого б не ускладнювати Артему життя?)... шкода звичайно його, але він сам винен
Ну тут тільки тримати себе в руках обом і принаймі спробувати поговорити та почути без взаємних звинувачень
Це як вийде)
Ахахах))))ну тепер черга Артема запастись терпінням)))Сподіваюсь,що хтось із них все-таки почне себе вести ,як доросла людина,бо так це ще розтягнеться на невизначений термін
Ох, терпіння потрібно їм обом. Бо кожен має причини для образ, і кожен має причини, щоб їх не показати.
Ну ще трішки і мізки на місце статуту, бо що Максик його він впевнений, а от зі звинуваченнями щодо Ірини, то він перегнув, звичайно... ти диви... 4 роки вічне міг подумати про все... ох і віслюк ти Артеме))) а Сергій молодець))) шкода Ірину, але вона має рацію щодо них, алеее... якщо Артемка візьме себе в руки і все, що ще можна виправить, то й Ірині можна його пробачити... бо ж кохають досі))) Дякую за проди та чекаю на продовження з нетерпінням ♡
Завжди легше звинувачувати когось іншого ніж себе. Оце відчуття, що я бовдур, його полонить, але якже його визнати. Будуть винуваті усі навколо, тільки не він
Ні,ну подивіться на цього обіженку.Ну давай ще років 3погорюй,поображвйся і якраз,як дитині в школу потрібно буде йти,то ти дозрієш з ним познайомитись.Немає слів,одні емоції-напитись йому розуму хватило,а взяти ноги в руки і бігти знайомитись з дитиною чи хоча б поговорити з Ірою,то вже завдання з зірочкою((
Ой, не кажіть... добре, що не пішов. бо замість того, щоб нормально розумно поговорити, він би викопав собі величезну яму, а так --- хай помучиться від похмілля, ніж дров наламає
Зараджена,покинута,але не егоїстка.Хоч і важко далось це рішення,але дитина має право знати свого тата,якийсь би він не був, звичайно,якщо і тато піде на зустріч. Дякую,чекаю з нетерпінням продовження.Відчуваю,що потрібно запастись носовичками
Яке болюче прозріння,що сам своїми руками все зруйнував,але чого не зробиш на емоціях.Головне,що є ще можна спробувати все змінити,якщо є бажання
Сергій правий... що поробиш, шо в той момент Артем вмикнув телепня... 4 роки жив... ех. А Ірина молодець, хоч і розхвилювалася, але зробила перший крок))) Дякую за проди та чекаю на продовження з нетерпінням)))
Артем був розчавлений, і його можна зрозуміти. Але це не означає, що він був правий
Деяким людям потрібно декілька років,щоб тверезо подивитися на ситуацію і зробити логічні висновки.Добре, якщо є шанс все виправити,але надолужити втрачений час із власним сином,на жаль,не вдасться,але принаймні можна буде бути і приймати участь в подальшому його житті
Він втратив більше ніж Ірина, він втратив не тільки кохану жінку, а й сина. Тоді, коли вона лише чоловіка, який мав би її захистити, а не повірити брехні
Як же важко переступити через себе і зробити цей перший крок.Але тут головне не забувати про сина і його право знати батька,бо він така ж жертва обставин,як і всі((
Так, Ірі важко прийняти це рішення, але думати вона повинна не тільки про себе.
Ох Артемович, не минуло і 100 років))) може Сергій підштовхне його остаточно до рішучих дій))) бо черв'ячок сумнів росте з кожним днем))) Дякую за проду та чекаю на продовження з нетерпінням ♡
Сумніви це добре, особливо в його випадку
Можливо сумніви нарешті підштовхнути до дій та і друг якусь слушну пораду дасть?Але судячи з стану обох чоловікв тут аби вислухали один одного
Якщо вже є сумніви, то Артему доведеться розплутати цей клубок. Іншого виходу нема)
Ох, Артеме... от читаю від нього розділ- його шкода, а коли від Ірини - то хочеться його стукнути, бо шкода її... і чесно більше її... адже не повірив... так кохає і не повірив... і от же зараз, якби почув її відповіді, то б усе зрозумів... але важко зрозуміти та чути людину, коли ти так довго вірив у марево... ох, емоції вирують))) Дякую вам за проди ьа чекаю на продовження з нетерпінням)))
Тут ви праві, він вже звик до однієї правди. А інша йому не конче сподобається, адже доведеться визнати свої помилки
Краще і не скажеш:"Розумний чоловік і такий бовдур"...Ех,думай Артеме,думай...
О! звичайно він задумається. виходу ж у нього іншого нема
Стільки часу пройшло,можливо вже нарешті прийшла пора і Ірину вислухати чи так за власною образою знову не дасть і слова вставити?
Хм, можливо він би й вислухав, якби Ірина хотіла говорити)
Ох, Артемка, одразу в бій)))ех, не дає іринці спокійно працювати))) дуже шкода її, адже дійсно свого часу не вислухав, піддався на провокації, не повірив серцю... дякую за проди та чекаю на продовження з нетерпінням)))
Він повівся жорстоко. навіть в суді дають право на захист)... Ну що ж, має шанс усе виправити
Швидко ж він вирішив переходити до дії,але чи потрібні їй ці дії,коли розчарувалась в людині.
Ага ... Але... Є маленьке Але, про яке вона теж повинна думати. Може їй Артем і не здався, а як щодо Максимка?
Ох, як емоційно... так шкода Ірину... шкода, що Артем дійсно повірив не їй... але тепер має все виправити... адже обоє кохають...дякую за проди та чекаю на продовження з нетерпінням)))
Він може виправити, коли зрозуміє, що саме повинен виправляти)))... й чи зможе Ірина довіритись йому ще раз.
Хтось гарно постарався,щоб у Артема не виникло сумнівів((Стільки втратив і пропустив((Але сам винен.Стільки варіантів вирішення проблеми,але він вибрав найпростіший-викинути і забути(
Так, логіка і здоровий глузд його повністю зрадили. Біда, що він досі впевнений у своїй правоті. Й чи захоче Ірина такого великого жесту від нього - прощення?
Які наполеонівські плани,правда є одне але ж...Будемо спостерігати,що з цього вийде))
Це точно наполенонівскі. Та хто його чекає?
Тепер хоч стає зрозуміло чому мама все там продала і сюди приїхала,але як кажуть від долі не втічеш.І навіть через тисячі км в місті мільйонники їх знову звела
Ага. Усе страх Ірини і певна невпевненість, яка її охопила(
Ох, Артемко, правильно ж думаєш, але образа, недовіра та впертість... та й напевне якісь намальовані докази є... не дають йому вірити своєму серцю... і це погано... а Ірина... молодець... вона ображена жінка, яку звинуватили та викинули... ох і важко, напевне, буде Артему повернути кохану... Марта правильні слова сказала))) Дякую за проди та чекаю на продовження з нетерпінням)))
Звичайно намальовані докази є, він же не зовсім того))) тупенький)))... і так, зробити крок вперед йому дорого вартує, тільки чи оцінить ці кроки Іра?
Ну це ще питання,хто кому має дати другий шанс.Як би там не було,але час минув,емоції трохи вщухлися і не завадило б відверто, спокійно поговорити.Проте не впевнена,що герої до цього готові.Радію,що хоч якісь паростки сумнівів і підозр зародились у Артема
Як на мене, це шанс для двох. Бо обидва мають борг один перед одним.
Так обпікшись і розчарувавшись важко і страшно сказати правду та і не відомо ,яка реакція послідує. Добре,що є така колосальна підтримка від мами. Ну а Артем ще кусатиме лікті,але чи не буде вже запізно?
Ну так, Артему доведеться поваритись у чані зі смоли, тільки щоб він з собою і Ірину не потягнув
Ще раз вітаю вас з новинкою)) Ото потрапила на 3 розділи)) ох, Артемко, будеш ти такий шокований, коли правда відкриється))) а серцю не накажеш))) Ірина — молодець, а мама — неймовірна))) цікаво, чи побачивши малого, Артем здогадається чи ні))) дуже цікаво, як і завжди))) Дякую за проди))) чекаю на продовження з нетерпінням)))
Дякую, за теплі слова)))... скажімо, Артем здивується усьому, що йому доведеться дізнатись
Завжди було цікаво чому самодостатні чоловіки так легко вірять наклепам
Всі ми люди, і коли емоції беруть верх,часто робимо помилки. Важко мислити холодно, коли зраджують люди, яким довіряв
З новинкою))
Дякую)))
Вітаю з новинкою)
Дякую)))
Дякую за новинку, уже в бібліотеці )
Дякую, дуже приємно)))
З новиночкою!
Дякую)))
З новинкою. Дякую
Дякую)))
Вітаю з новинкою, успіху книзі!
Дякую ❤️
З новинкою!)
Дякую)))