СКАЖЕНА ВІДПУСТКА
У бібліотеках користувачів: 4
Об'єм книги: 16'549симв.
Автор: Marianna L
Жанр: Короткий любовний роман
Статус: Завершена
Публікація: 15:11 10-08-24Завершення: 10:33 10-08-24
БЕЗКОШТОВНО
Коли я сіла на гарячому піску знявши босоніжки, занурила ноги в тепле море яке було прозоре, і блакитне немов небо, і таке спокійне, легкий теплий вітерець розвів моє волосся в різні сторони, а я все намагався його поправити, я почула голос:
- бачу ми знову зустрілися сусідко.. яка приємна несподіванка
цей Голос був дуже знайомий, коли я повернулася то побачила того красеня що жив в сусідньому номері:
- знов ти?- так я, що вже скучила? - йди до біса збоченець! - а ти сьогодні інша, без окулярів, і навіть без халата а в сукні, тобі пасує - а я що я маю бути в них? чи ти думав що я бібліотекарка? чи може монашка? - та ні.. - тоді дай мені спокій.. і відвали.. і бажано звідси згинь, я перша це місце зайняла - бачу ти з характером, це добре, мені такі подобаються.. - так чувак, навіть і не мрій, я не така так що ВІДВАЛИ, знайди іншу на одну ніч.. - ти не так зрозуміла… - а як мала? - я просто тебе побачив одну, коли прийшов побачив що це ти, і хотів познайомитися. - нащо? - а ти не думала може сподобалася? - я і тобі? точно НІ - ти помиляєшся.. - мені плювати.. І я без слів піднялася, забрал свої босоніжки, і вже хотіла йти, як він сказав мені вслід: - мене звати Алекс.. І я повернулася до нього обличчям і сказала: - а мені без різниці….
Коли я сіла на гарячому піску знявши босоніжки, занурила ноги в тепле море яке було прозоре, і блакитне немов небо, і таке спокійне, легкий теплий вітерець розвів моє волосся в різні сторони, а я все намагався його поправити, я почула голос:
- бачу ми знову зустрілися сусідко.. яка приємна несподіванка
цей Голос був дуже знайомий, коли я повернулася то побачила того красеня що жив в сусідньому номері:
- знов ти?- так я, що вже скучила? - йди до біса збоченець! - а ти сьогодні інша, без окулярів, і навіть без халата а в сукні, тобі пасує - а я що я маю бути в них? чи ти думав що я бібліотекарка? чи може монашка? - та ні.. - тоді дай мені спокій.. і відвали.. і бажано звідси згинь, я перша це місце зайняла - бачу ти з характером, це добре, мені такі подобаються.. - так чувак, навіть і не мрій, я не така так що ВІДВАЛИ, знайди іншу на одну ніч.. - ти не так зрозуміла… - а як мала? - я просто тебе побачив одну, коли прийшов побачив що це ти, і хотів познайомитися. - нащо? - а ти не думала може сподобалася? - я і тобі? точно НІ - ти помиляєшся.. - мені плювати.. І я без слів піднялася, забрал свої босоніжки, і вже хотіла йти, як він сказав мені вслід: - мене звати Алекс.. І я повернулася до нього обличчям і сказала: - а мені без різниці….

Ви мене вибачте, але це не можливо читати. Віддайте редактору, щоб повиправляв помилки. Або зробть це самі. Подивіться, як пишуться діалоги в книгах хоча б.
Вітаю з новинкою на Букурук))
дуже дякую
Написала вам в пошті))