Спадкоємець попелу. Хроніки Аквілонії

Його звали Флавій...

Він народився серед мармуру й золота, виріс у розкоші, навчився володіти мечем раніше, ніж довіряти людям. Його життя здавалося безтурботним — бенкети, влада, насолода, кохання чоловіків та покора цілого міста. Та ще в дитинстві в його душі з’явилася тріщина, яку ніхто не побачив — і ніхто не зцілив...

Ставши правителем Аквілонії, Флавій нарешті зустрів своє справжнє кохання, юного грека Атея, що був здатен врятувати його душу від ненависті та болю... Але втративши його, Флавій втратив і своє серце, і його ненависть до жінок стала легендою. А полум’я храму Вести — знаком остаточного падіння: у вогні зникли жриці й простолюдинки, разом із надією на очищення духу...

Це історія про чоловіка, що втратив свою рідну душу у вирі людської ненависті. Про владу, народжену з болю. Про любов, яка не врятувала. І про темряву, що виросла там, де колись була світла душа...