— Мавко… — тягну її ближче. — Не Мавка ти… злодійка! — кладу її долоню на скажене серце. — Як мені тепер у свій світ вертатися без нього?!

— Попереджала ж… — шепоче в мої губи. — Пропадеш!.. Заплющ очі…

Вони й самі заплющуються!

...

Я відмовилася від свого минулого, щоб піти за ним. Він ризикнув майбутнім і свободою, щоб забрати мене до себе. Ми повірили в кохання. І обидва помилилися.

Я зібрала себе з уламків. 
Він ледь не зламав мене, але водночас подарував ме...

Я був елітою спецпідрозділу. Був на вершині — доки мене не вирішили прибрати.
Я вижив. І тепер на мене відкрили сезон полювання.

А вона… просто опинилась поруч. Не в той час і не з тим чоловіком.
Невчасно. Небезпечно. Фатально.