— Мавко… — тягну її ближче. — Не Мавка ти… злодійка! — кладу її долоню на скажене серце. — Як мені тепер у свій світ вертатися без нього?!

— Попереджала ж… — шепоче в мої губи. — Пропадеш!.. Заплющ очі…

Вони й самі заплющуються!

...