Персні

Ми зайшли до ресторану і сіли за той самий столик, що й п'ять років тому. Щороку ось уже п'ять років поспіль я проживаю цей день знову і знову, тільки кінцівки щоразу різні. Щороку ось уже п'ять років поспіль цього дня я проводжу вечір із людиною, яку ненавиджу найбільше на світі. Людиною, яка стала моїм прокляттям, моїм найстрашнішим жахом і моїм власним убивцею. Він вбиває мене знову і знову, з'являючись у моєму житті, розмовляючи зі мною і навіть дивлячись на мене. Один його крок ближче, і я відчуваю, як мою шию обтягують петлею, один його погляд, і ніби клинок пронизує серце, один його дотик, і я задихаюся під водою, одне його слово, і я відчуваю, як до моєї скроні приставили пістолет.