ПРИЙДЕ СІРЕНЬКИЙ ВОВЧОК

Дякую Вам ♥️♥️♥️

Дякую♥️

Дякую❤️

Дякую ❤️

Дякую ❤️

Дякую!

Дякую, вітаю, люблю фентезі

Ну, я скажу, що веселим був тільки початок, мда… А далі так шкода дівчинку було, просто жах! І дуже за неї образливо! Використовували «в темну», ледь не вбили безліч разів! Один шантаж та маніпуляції. Але дякую за непередбачуваний фінал ) було цікаво )))

Дякую за цю чудову історію, подаровані емоції і щасливий фінал ❤️

Дякую за чудесну історію)))

Дякую, шановний пане Роман, за цікаве, незвичне фентезі. Будьте щасливі Ви і Ваша родина.

Запрошую до епілогу, мої найкращі у світі читачі. І дякую всім, хто тримав кулачки за Юлія і його істинну. Побачимося в нових історіях ❤️❤️❤️ До речі, для тих, хто ще не бачив, в процесі написання історія про кохання через перешкоди. ЗАКОХАНІ ЗРАДНИКИ. Вона тут: https://bookuruk.com/book/zakohani-zradniki

У нас традиційно день перерви перед епілогом. Це робиться для того, щоб ви встигли написати - тут або в фейсбуці - про що б хотіли дізнатися або що було не прояснено під час нашої історії. Тому що автор може щось пропустити з того, що йому здається очевидним. А До завтра, мої найкращі у світі читачі ❤️❤️❤️

Як мило))) Муррррр

"Як ти збираєшся народжувати одразу двох? Тобі б хоч одного виносити.Такі сильні діти й по одному вбивають матерів при народженні." - І справді, як? Це останній розділ. Потім тільки епілог. Тому всі, хто читає лише закінчені книги, можуть уже приступати❤️❤️❤️

Ромочко, цу було справді просто чудово, просто вражаюче, кінець глави заставив заплакати...Ви такий фінал готували зарані чи це був повний експромт?

"Я була така вражена, що на мить мене перестало трусити від холоду. - Ти мене як завжди недооцінюєш, мій Сіренький Козлику. " - запрошую до оновлення ❤️

Ееее! Куди, Іррро?? Не тупи!

Не лякайте, дорогий авторе! Це що? Вони не будуть разом?! Невже Вовчок Іру залишить?

"- Юлію. Як вона піде з тобою? - терпляче спитала його жінка-вовчиця. - Вона не зможе перекинутись і не їсть м’яса. Боїться холоду.  Ти хочеш, щоб твоя істинна померла уже восени, коли не залишиться ягід і корінців" - Запрошую до нового розділу ❤️

Все він встиг. І все він молодець)))

"Відчуття чистоти й спокою було дуже приємне. Одночасно стало очевидно, що я досі не вдома. Юлій же мене кудись довго ніс, було холодно й ішов дощ. Я відчувала це крізь сон і запаморочення. І буда впевнена, що мене несуть додому." запрошую до оновлення. ❤️ Цікаво, наскільки оманливий спокій навколо Ірини, і чому Юлій вирішив, що він невдаха?

Так, мрії збуваються часто в доволі несподіваний спосіб. Намріяла, називається, в будиночок з вогниками потрапити. Юлій шикарно розбив напругу, пхах

Налякали! Читала, вже й не дихала... Добре, що в кінці - полегшення: Іра почула голос Юлія. Значить, це він бився з тим страховищем.

"Залишки сну з вереском втекли, залишивши мене навіть без ілюзій на порятунок. Очі звіра не жовті. Ці - якогось брудно-червоного відтінку!" - запрошую до оновлення і щиро дякую за додавання книги до бібліотек та підписки❤️❤️❤️

"Домовились. Я тебе врятую. Ефектно. Тобі сподобається. - Можеш не ефектно. Тільки витягни мене звідси. Ти не уявляєш, скільки разів я сиділа на дереві й мріяла жити в цьому домі. Отак мрії й збуваються."- новий розділ уже чекає на вас ❤️

Родичів - прибити! Якби не спокій цієї солодкої істинної парочки, можна було б усі нігті обгризти від хвилювання! Дякую за проду ❤️

"- Вони просто не хочуть, щоб ти втекла, бо вони ж Сірі Вовки, а ти теж сіра. Тільки Козлик. Але все одно в темряві загубишся. Бо козликом не пахнеш. Ти складна здобич, Іррро." - оновлення уже доступне ❤️

❤️ Запрошую до оновлення. "- Не знаю, наскільки вам вигідно знищити мене і заодно сина. - Я теж ще не знаю. - сказала вовчиця-мати. - Може мені вигідно, щоб альфою і далі був мій чоловік. А можливо вийде так зробити, щоб син не загинув. Його наречена має план. Гарний. Ти до такого не додумалась."

Їм разом точно сумно не буде, це як глухий зі сліпим бесіду вести намагається. Юлій з Ірою поки порозуміються - втомляться і заснуть, пхах)

Цікаво, чи бурають істинні пари серед людей? Можливо, це про них кажуть: -вони жили довго і щасливо і померли в один день?

"- Мовчи, щеня. Я сам тобі все інше добуду. Ще не вечір. Я думав, ти мене женеш. А ти жалієш. Себе пожалій. А за мене ще порадієш. І за свого сірого цуцика. " - запрошую до оновлення і дякую за підписки й додавання книги до бібліотек ❤️

"- Тільки? - Що? - Ти не доказала. Не вистачає тільки. Типу ти хороший, тільки … І тому ми не пара." - запрошую до оновлення❤️

Все як у людей... це точно (((

"Це не важливо для мене. Бо минулого не змінити. Важливо лише те, що відвести погляд від Юлія було неможливо. А дивитись на напівголого красеня і знати, що ми призначені одне одному з народження, наче в красивій казці, було бентежно." - запрошую до нового розділу ❤️

От і я скажу: як це? Дякую за проду ❤️

"- Я тепер можу перекидатися? Він знову гірко усміхнувся і зарився носом у моє волосся десь біля вуха. Шумно дихав, наче плакав, але без сліз. Коли заспокоївся поцілував мене і швидко відсторонився - наче боявся не стриматись." - запрошую у новий розділ ❤️

Скромняшка. Нічого, Юлій її навчить цінувати себе;) Дякую за проду ❤️

"Я опустила погляд і, мабуть, почервоніла. Ніяк не могла звикнути до того, що притискаюся до напівголого красеня, наче так і треба. А він теж щось відчув. Засміявся коротко і як завжди ошелешив питанням, міняючи слизьку тему на іншу." - запрошую до оновлення і дякую всім за додавання книги до бібліотек підписки й вподобайки ❤️

Красивий, сильний і розумний... Ну він від скромності точно не помре! А дівчинка в нас мега-крута, виявляється)))

"_ Не питай, часу нема. Просто слухай, як один дуже сильний,красивий і розумний Сіренький Вовчок не впізнав свою пару. І що з цього вийшло." - запрошую до оновлення, де Іра дізнається все більше про світ, який вважала простим і зрозумілим. І про те, їй насправді цей загадковий і небезпечний сусід ❤️

Так описано все, що читаю і, здається, що це не фентезі, а правда...

"От перекинулася б я на кішку і видряпала тобі очі за те, що туману наганяєш і залякуєш. І втравлюєш у дурнуваті історії. І що скористався. І обдурив, і… - Яке щастя, що ти на кішку точно не перекинешся. Очі мені ще згодяться." - запрошую до оновлення ❤️

Знову казочка? На неї щось не діють. Перекинувся б у неї на очах - і то б сказала, що то глюки. (другий раз видудлила "червоненьку" - і оком не повела))) Так гляди Юлій і вилікує бідосю)

"Зараз тобі казочку розкажу. І ти заснеш. - Про білого бичка? - Про Сірого Вовчка. З постефектами." Оновлено ❤️ Дякую за підтримку, ви найкращі❤️

Компліменти Юлій видає просто шедевральні! П.С. Коли ж до неї вже дійде? Ржунеможу

"- Ага, без тебе я пропав би. - буденно згодився сусід, що уже не був сусідом. А був шахраєм, брехуном і хамом, який врятував мене сьогодні. Ні, вже вчора. І тоді, після суду, коли за мною гналася зграя почвар з очима… з очима мого Вовчка. І взяв за це свою ціну." - оновлено❤️ Додавайте книгу до бібліотеки якщо історія вам подобається і порадуйте мене лайками ❤️

Не по снігу через тундру на собаках?.. Треба запам'ятати, ахаха

"- А оце заберу. Як винагороду за тяжку і брудну роботу, Іро. - повідомив, недбало засовуючи брудну цибулину до кишені навіть на вигляд дорогущої й новісінької шкіряної куртки. - Посаджу її у себе і поливатиму сльозою, згадуючи жорстоку і невдячну тебе. Там…" - оновлено. Приєднуйтесь до читання хто ще не встиг ❤️

Милота ❤️ Дякую за проду. А взагалі дивовижна самовіддача. Йому взяла смачненьке, хоч як важко не було, а про себе забула. Та й він... а що там казати! Одне задоволення спостерігати за героями ❤️

"Я знову відплила в морок. З нього вивів знайомий голос й інтонація володаря світу і його околиць. - Випий це. Стане легше. " - Запрошую до оновлення❤️ Додавайте книгу до бібліотек, якщо історія вам подобається і підписуйтесь на мою сторінку, - там ще багато цікавого ❤️

Так сумно за неї... Ех, але хоч не одна) має таку милу компанію) Дякую за проду!

"- Знаєш, я б тебе все одно не віддала. Зрозуміла,  як тільки побачила об’яву. Я тепер крадійка. Тобі не соромно мати зі мною справу? " - запрошую до оновлення. Хто здогадався, кого прихистила наша дівчина? Тільки їй не підказуйте ❤️

"Якби у мене був час над цим подумати, то подумала б, що вибирати не вмію.  І другим разом нехай виберуть мене. А може і не подумала б. В глибині душі знала, що мене уже вибрали. І цього не змінити." - Запрошую до оновлення і безмежно дякую за перегляди, додавання до бібліотек і підписки. Ви - найкращі!

А чому вона сіренький козлик, а не козочка?)

"- А ти? - Я? А я зроблю, як ти сказала. Удам, ніби я - це ти. Нехай побігають. " - запрошую до оновлення. Пристебніться, у нас крутий поворот на шляху до хепіенду. І він не останній ❤️

Оце так кусьнула)))) Супер! Дякую за проду ❤️

"Уявити, що дійсно могла йому відмовити, а він би прийняв відмову, було неможливо. І одночасно було ясно, що я тільки що мала, як це буде людською мовою? Божевільний секс з божевільним.  Чітко це знаю, і все одно зараз тікатиму з ним - замість викликати швидку. " - запрошую до оновлення і дякую за коментарі, лайки, додавання книги до бібліотек і дідписки ❤️❤️❤️

Точно що момент істини. Неймовірно цікаво. Проковтнула все, що було (довго писати книгу, зате читати швидко)))) З нетерпінням чекаю продовження! Дякую ❤️

"От він, момент істини. Він назавжди поділив наше життя на до і після." - запрошую до оновлення ❤️

"- Ти, спляча красуне, а ну просинайся. Чи очунюй, чи що хочеш роби, якщо не хочеш стати секс-рабинею, а потім сніданком для сомів. - пробився крізь запаморочення знайомий іронічний голос." Що пішло не так і як тепер бути? - приєднуйтесь до читання, друзі. І про все дізнаємося )

"- Помиляєшся, мій Сіренький Козлику. Ніхто тебе з міста не випустить. Ти тепер поранена здобич, а вони - зграя. І єдиний твій порятунок в мені. Нам треба переспати - Пере… що? - У людей це називається зайнятись коханням або сексом. У нас - консумацією. " - Запрошую до оновлення❤️

О котрій годині орієнтовно оновлення?

Юлій все твердить про наречену, якщо це не Ірина, то чому в неї мітка? Чи мітка нічого не означає, а можна одружуватися з ким хочеш?

"Он воно як. Жіночним і багатим і зірки з неба мало, щоб повірити в щирість. А деякі дівчата дуже дешеві. За копійки віддадуть душу. Та які там копійки. За увагу і приязнь. Смачна кава, загадкова поведінка - і я уже думаю тільки про нього! Гад." - Запрошую до нового розділу і дякую за підписки й додавання книги до бібліотек ❤️❤️❤️

Класна сторінка! Ніби сама відчула ту атмосферу на суді. Мабуть, не отримуючи необхідну їжу, дівчинка не змогла б бути повноцінним перевертнем...

"А от риси обличчя батька й сина схожі - правильні й мужні. І ще отой хижий вираз, який наче попереджав - зараз звір ситий і грається. Й краще, щоб хижак ніколи не зголоднів. Але жертва або іграшка мають постійно бути в полі зору. От і зараз я відчувала на собі небезпечну й одночасно збудливу увагу цих двох, хоч вони начебто дивилися не на мене, а на принишклих свідків." - Новий розділ уже доступний, запрошую до читання.

"А от риси обличчя батька й сина схожі - правильні й мужні. І ще отой хижий вираз, який наче попереджав - зараз звір ситий і грається. Й краще, щоб хижак ніколи не зголоднів. Але жертва або іграшка мають постійно бути в полі зору. От і зараз я відчувала на собі небезпечну й одночасно збудливу увагу цих двох, хоч вони начебто дивилися не на мене, а на принишклих свідків." - новий розділ уже доступний, щиро запрошую до читання.

"А от риси обличчя батька й сина схожі - правильні й мужні. І ще отой хижий вираз, який наче попереджав - зараз звір ситий і грається. Й краще, щоб хижак ніколи не зголоднів. Але жертва або іграшка мають постійно бути в полі зору. От і зараз я відчувала на собі небезпечну й одночасно збудливу увагу цих двох, хоч вони начебто дивилися не на мене, а на принишклих свідків." - новий розділ уже доступний, щиро запрошую до читання.

"- Іро, а ну отямся! - пролунав над вухом голос сусіди. - Я в курсі, що від мене у дівок дах зносить. Зберись, німфоманко нещасна. Час знайшла. Зроби лице не таким неземним. Ти не янголя. Ти дочка місцевого багатія, у якої хотіли вкрасти спадок. Тебе намагалися ошукати. Трохи образи, трохи гніву і зовсім трохи розгубленості - отак треба. Щоб вони не одразу зрозуміли, що попалися в мою пастку." - Запрошую до нового розділу і щиро дякую всім, хто підписується і додає книгу до бібліотеки.

"-Бачу, як тебе не цікавить. Сама бліда і губи посиніли. Відпусти ситуацію. Врешті через той випадок ти тепер багата. І дочка альфи. - пригорнув мене до себе Юлій і поцілував десь біля скроні. Може це мене б і втішило, бо в його обіймах можна було забути про все на світі. Тільки я ж знала, що це все гра на публіку." Запрошую до оновлення. Якщо історія подобається, додавайте її до бібліотеки й підписуйтесь на мою сторінку. Тоді не пропустите прем'єру наступної книги )

"Він поїхав з містечка майже назавжди. І тепер навіть на повню не з’являвся. А через кілька років приїхав і сказав, що тепер буде жити тут, як всі. Бо зустрів своє істинне кохання. І всіх запросив на весілля, яке мало бути через місяць. Але не з тою, з якою мав одружитись за угодою між їхніми сім’ями. З якоюсь чужинкою." - новий розділ уже опубліковано, друзі, запрошую до читання.

"Ти що, в цьому підеш в суд? - А що? Я в цьому ходжу на лекції. - А я думав, просиш милостиньку. Хоча… Може для моєї лінії захисту так і краще? Сирота, пограбована зажерливими й лицемірними… - Пограбована?" Запрошую до оновлення. Підписуйтесь на автора і додавайте книгу до бібліотеки, якщо історія подобається ).

"- Ти щедра. Не тікаєш коли страшно. Не відводиш очі. І нічого про себе не знаєш. - сердито прогарчав він. - А ти знаєш?" - Новий розділ уже тут, гарного понеділка з гарною книгою )

"- Не провокуй. - Не командуй. - відштовхнула його, а він і не подумав притримати біля себе. - Ти мені ніхто. Та і якби… все одно не командуй. - Хотів би я знати, чого я тебе слухаюсь, Іро. - серйозно сказав він. - Дуже хотів би. " - новий розділ чекає на вас, друзі )

"- Не провокуй. - Не командуй. - відштовхнула його, а він і не подумав притримати біля себе. - Ти мені ніхто. Та і якби… все одно не командуй. - Хотів би я знати, чого я тебе слухаюсь, Іро. - серйозно сказав він. - Дуже хотів би. " - новий розділ чекає на вас, друзі )

Цікаво! Скільки загадок! Хто ж вони? Істинна пара?

"- Ти мене просто вбила, Ірино. Я багато чого бачив. Але такого… - Та що ти там бачив. - мені навіть полегшало від його недолугих хвастощів. - Тобі цукерку не купляли, якщо не слухався? - Можна і так сказати. Просто все складніше, ніж я думав. Ти вкусила мене, і слід не зникає" - запрошую до нового розділу. Підписуйтесь, якщо історія подобається. І гарних вихідних!

"- Для культуриста у тебе мало м’язів. А так нічого. Мені подобається. - щиро призналася. - Не те щоб у мене було багато досвіду. Але відчувається, що то не просто для краси. А спосіб життя, чи що… - Тобто як не для краси? - обурився він." - Запрошую до нового розділу. Додавайте книгу до бібліотеки, якщо сподобалося. І підписуйтесь, тоді ми з вами не загубимося. До речі скоро прем'єра ще одної історії )

- Це мої папери. Я у твої не лізу. "Він неприємно посміхнувся, вкотре вразивши ідеальною білістю великих рівних зубів. - Бо я не залишаю свої папери валятись в коридорі. - сказав він противним голосом вчительки, що звертається до тупого учня. - На, дивись, свята простота. Та в папери, а не на мене." - оновлення уже викладене, читайте )

"- От чим я тобі не подобаюсь? - спитав він неуважно, коли я вийшла з душу. Бо увага його була прикута до моїх паперів, які він взяв без дозволу. - Здається, твій вітчим не сильно марив. І він справді не твій вітчим. А ти - дійсно багата спадкоємиця. Непристойно багата, я б сказав." - запрошую до оновлення )

"- Гудіні. Такий талант пропадає. - сказала я голосно. Бо була уже у себе і нічого не боялася.. - З чого ти взяла, що пропадає? - здивувався він. - Сам казав. - Більше слухай, що тобі кажуть. Швидше втрапиш в капкан." - новий розділ уже опубліковано, запрошую до читання )

Чим? Чачею, наливкою, чим? Хоча ні, у першої смак, явно не "Бульбашок" ) Такс, вино, коньяк, віскі, що? )

"- Цей фокус уже не працює. - розсердилася я. - Так можна збити з пантелику лише спочатку. А тепер я готова до того, що ти брешеш, ілюзіоніст колгоспний. - Тоді зайдемо у воду і підемо по мілкому. А я тобі дорогою все і розкажу. " запрошую до нового розділу. друзі.

"Шафа, повна суконь - дурна обіцянка-цяцянка. Шампанське з якоюсь хімією. Вміє підкотити, щоб з гарантією. Явно не перший раз йому. Тільки чого тоді посміявся над моїм бажанням? Гад. Не знає, що жінки такого не прощають… - А я звідки це знаю? - спитала себе..." - Запрошую до нового розділу, друзі. І додавайте історію до бібліотеки, щоб не загубити її )

"На вулиці було дуже жарко. Мене знову розвезло. Мабуть, я все ж переоцінила свою готовність до зустрічі з колишніми родичами. Тому що стало очевидно - сп’яніння, як і хтиве бажання, щоб світ почекав, поки сусід не задовольнить мої фантазії, нікуди не ділися. Може тому й примарилася біля вагона знайома чуприна і постать Юлія. В моїх нескромних мріях він нібито заскочив в останній вагон, коли електричка уже рушила. " - запрошую до нового розділу друзі)

" - Що таке? - спитала насмішкувато. - Облизуватись не жіночно? - Жіночно. - видихнув він захриплим голосом. " - запрошую до нового розділу )

"Сам можу приспати тебе. Віриш? - Вірю. - проказав за мене дурний язик. За це я його боляче прикусила. - Шкода. Я так хотів довести. - Жіночним доводь. " - запрошую до нового розділу )

"Сусід уже був на балконі, хизувався ідеальним торсом, кубиками й спущеними по саме не балуйся спортивками. Удавав, що робить ранкову гімнастику. Привітався, наче нічого не сталося. Він був такий безтурботний і життєрадісний і так хитро й багатозначно дивився на мене, що захотілося хоч трохи збити з нього ту самовдоволеність." - запрошую до нового розділу )

"Цей тестостероновий мачо потрібний саме для дружби? Отакий брехливий і непостійний тип зі світу багатих і безсовісних? Він точно годиться в друзі? - Не знаю і знати не хочу. " - запрошую до нового розділу. Приємного читання і яскравих емоцій )

"- Ах ти ж! Знову експерименти над людьми? - я штовхнула його в груди. Звісно він навіть не заточився, а я рвучко відвела руки назад, бо обмацувати чоловічі груди непристойно. Відчула, що червонію. Некрасиво, плямами. І що руки тремтять." - запрошую до нового розділу. Додавайте історію до бібліотеки, щоб не загубити )

"- Відійди. - почувся позаду спокійний голос Юлія. А то я брудний, як свиня. Я затулила очі руками. - Штани уже на мені. - насмішкувато сказав він. " - Хочете дізнатись, що ж сталося? - заходьте до нового розділу )

"- Скажеш, що не бездоганно? - Це було знущання. І я тепер тиждень буду бачити в усьому те, чого немає. - Та ти все життя це бачиш. Фантазерка." - запрошую до нового розділу )

"Він тут працює, в кінці бульвару. Сам сказав. А я на вахту ходжу теж в кінець. Тільки протилежний." - Оновлення уже тут. Запрошую до читання. Додавайте книгу до бібліотеки, якщо сподобалася. Далі буде ще цікавіше )

"- Є умови… - І багато? - іронічно поцікавився Юлій не Цезар, явно знаючи, що я відчуваю, коли він так близько. -По-перше, не заходити у квартиру у вуличному взутті. - твердо сказала я, гарячково вигадуючи ще хоч якусь умову, щоб це не мало вигляду повної капітуляції " - Новий розділ додано. Запрошую до читання)

"- А ти як думаєш, багатий я чи ні? - зацікавлено спитав цей нахаба. - Так з вигляду не вгадаєш. - зобразила я Шерлока Холмса. - Зараз всі ходять в чому попало. А от що наймаєш житло, де дешевше, каже за те, що не мільйонер. Я вгадала?" Як думаєте. вгадала наша дівчина чи ні? Запрошую до нового розділу, друзі. Додавайте книгу до бібліотеки, щоб ми не загубили одне одного )

"Я спробувала піднятись. Без успіху. Незнайомець подав руку і підставив плече. - Пішли, доведу додому. Все одно треба на щось згаяти час до першої електрички. Останню я проґавив. Це був натяк, чи мені просто хотілося його почути?" - Запрошую до нового розділу, друзі, і дякую за додавання історії до бібліотеки.

Вітаю з новинкою! Цікавий початок!))

Дякую за новий твір! Люблю Ваші книги. А фентезі - особливо! Чекаю продовження.

Вітаю з новинкою

Вітаю з новинкою)

З новинкою)

Вітаю з новинкою)))

"Переді мною стояв високий худий хлопець, дуже легко одягнений навіть для серпня - в шорти, майку і кроси. Не качок. Але руки й ноги треновані, живіт під майкою не видно. Яке мені діло до того, є там кубики чи ні? Його очі дивно блищали у світлі ліхтаря і дивилися на мене наче і з жалістю, але й насмішкувато. - Начепила міні й вишиваєш опівночі. І хочеш спокійно дістатись додому? Л-логіка." Запрошую до новинки, дяка за додавання до бібліотеки!