Марія ступила на перон у тиші, що пахла вугіллям і старим деревом. Поїзд, яким вона приїхала, вже відходив у ніч, лишаючи після себе тонку смугу диму, схожу на зім’ятий лист, забутий у кишені. Місто зустрічало її без фанфар — тихо, мов старий знай...