Київ напередодні Нового року нагадував коштовну іграшку, залиту вогнями ілюмінацій. Софійська площа гула від натовпу, пахла корицею, смаженими каштанами та гарячим глінтвейном. Але серед цієї святкової метушні Марк відчував себе господарем ситуаці...

Він — заборонений.
Я сама його заборонила. Ще там, у темній кімнаті.
Коли коліна тряслися від напруги, а серце зрадливо обіймало страх.

Він — хлопець, якого я не маю пам’ятати.

Тільки він мене — не може забути.