Гриша завмер посеред кабінету, відчувши чиюсь присутність.

– І що наш солодкий зайчик тут забув? – пролунало над самим вухом.

Від теплого дихання і муркотливого тону Єгора, одного з його босів, волосся на загривку встало дибки, а в пах...

Те, про що не говорять уголос.
Те, що ховається в погляді, у доторку, у тиші між словами.
Коли серце обирає те, чого не має права хотіти.
Коли кохання — це ніж, загорнутий у ніжність.

Про мовчання, яке болить солодше за поцілунок.