Ця історія — про кохання в кольорах осені: у помаранчевих, жовтих, багряних, мідних, теплих та затишних.
Про те, як серце, втомлене від зимових заморозків і літніх пожеж, раптом відтає під дощем та листопадом, що не питають дозволу на почутт...
У світі, де осінь стала лише симуляцією, науковиця Аліса створює технологію, яка має відродити втрачені емоції людей. Але коли один із піддослідних починає бачити її у своїх "спогадах", симуляція перетворюється на щось більше, ніж просто експериме...
Кінець листопада, перший сніг і несподівані повороти долі. Що робити, коли твої мрії, сподівання і віра стикаються з реальністю, яка перевертає все з ніг на голову? У холодному осінньому пейзажі розгортається історія, сповнена вибору, внутрішньої ...
Наш світ — гріховний. У своєму житті я часто зустрічаю грішників, які уникають покарання. Та коли це стається, до них приходжу я. Від мене не втекти та не сховатися, адже рано чи пізно розплата настигне кожного.
...
Осінь прийшла в село тихо, майже непомітно — спершу крізь легкий туман, потім через запах диму, що стелився між хатами, а далі — через стиглі яблука, що падали під старими деревами біля річки.
...
Ліан не хотів святкувати Ніч падаючого листя, бо серед заклинателів міг зіткнутися з тим, кого він колись кохав.
Його безжально кинули, та ще й отруїли наостанок.
Але тепер він не один, і його вродливий учитель зробить усе можливе, щоб...
Станіслав заклякнув, але вже через мить відповів на поцілунок. В обох це виходило природнє та гармонічно, наче так і мало бути.
Вони повірили у це. Що так і буде надалі.
- Я кохаю тебе, Станіслав, - тихо сказав Орест, - не знав, ...
Зорян - вродливий, діловий та самотній чоловік, не любить осені, вважаючи, що цю пору року занадто романтизують. Не вірить хлопець і в щире кохання через невдалі стосунки.
Так він думав, поки одного разу не зустрів у парку дівчину, яка...
Осінній Київ — місто, де дощі стирають межі між минулим і теперішнім. Марина й Андрій — двоє дорослих людей, які давно розучилися чекати дива, — зустрічаються випадково, але їхня розмова перетворюється на день, що змінює тишу всередині. Без обіцян...
Осінь у Львові мала свій особливий ритм — повільний, глибокий, наповнений ароматом мокрої бруківки та кави, що линула з кожної кав’ярні. Місто дихало теплом, навіть коли повітря ставало холоднішим. У цьому диханні було щось заспокійливе, знайоме й...
