Сховище було їхнім світом: товсті стіни з потрісканого бетону, вологе повітря, що пахло озоном і іржею, і єдине вікно, закрите армованим склом, крізь яке просочувалося сіре, хворе світло. Надворі — лише Пустка: випалена земля, скелети хмарочосів т...

Ледве звуки пострілів стихли, луною несучи в далечінь, Артур ступив уперед. Потяг носом повітря, розведене димом і запахом літа. 

Останні теплі дні. Як шкода, що вони біжать так швидко. 

— Виходьте! — скомандував він, крикнув...

Для когось фінал, а для когось початок. Вони не рятівники, і не монстри, а ті, що залишилися стояти на ногах, незважаючи на те, що для своїх стали чужими. 

У новому світі, де дикість — не прокляття, а спосіб вижити, ці двоє вже нічого н...