Холод не просто навколо — він у мені. Я відчуваю його в кістках, у зубах, у тому, як тіло повільно здається, ніби світ методично викручує з мене життя. Сніг не падає, він зависає в повітрі, дряпає легені. Ми йдемо поруч, але між нами — відстань, я...

Сховище було їхнім світом: товсті стіни з потрісканого бетону, вологе повітря, що пахло озоном і іржею, і єдине вікно, закрите армованим склом, крізь яке просочувалося сіре, хворе світло. Надворі — лише Пустка: випалена земля, скелети хмарочосів т...