Обертаюся — і бачу його.

Біля чорного позашляховика стоїть Михайло. Той самий колишній однокласник, перше кохання, єдина справжня рана, яка досі не загоїлася. Сорочка з розстібнутим коміром оголює засмаглу шию й частину грудей; закочені рука...

Вона повертається у старий дім біля моря — там, де стіни пам’ятають їхню першу близькість. Тепер вони обоє дорослі, але хвилі все ще знають, чого вони хочуть одне від одного.

Весна на вулиці, кажуть. А тут, на кухні, знову зима. Гостра, пронизлива, з вітром, що дме просто в душу. Я стою біля плити й знімаю котлети з пательні, мов злочинні докази.

У повітрі — запах горілої олії, кислоти й образ. Кожна крапля жиру,...