Я ступаю босими ногами по гарячому піску Ланжерона, і здається, що сонце пестить моє тіло не гірше за чоловічі руки.
Кожен крок — наче м’який масаж: пісок лоскоче підошви, обпікає й водночас ніжить. Шкіра розігріта, тонке лляне плаття липне до ...

Їхня зустріч — випадковість, але наслідки — неминучі. Двоє чужих, зв’язані невидимими нитками долі, опиняються на межі пристрасті і заборони. Відчайдушна гра тіл і почуттів, де кожен дотик може змінити все назавжди.

Я приїхала сюди, щоб на мить забути про все, але замість спокою натрапляю на двох чоловіків, чиї погляди і присутність змінюють все, що я знала про себе.

Номер просторий, із великою терасою, за якою блищить море. Ліжко — широке, простирадла білосніжні. Я відкриваю двері на балкон і вдихаю на повні груди. Тут пахне іншим життям. Тим, де не треба бути сильною. Де можна дозволити собі те, на що не нав...

Вона повертається у старий дім біля моря — там, де стіни пам’ятають їхню першу близькість. Тепер вони обоє дорослі, але хвилі все ще знають, чого вони хочуть одне від одного.

Уже третій день я тут, на півдні. Третій день без дзвінків, без «як ти?», без нічних ридань у подушку. Моє горло більше не здавлене болем, очі — сухі, порожні. Сльози висохли. Із них лишилась тільки сіль. На подушці. На губах. На шкірі. Не знаю — ...

Вона їхала у відпустку, щоб забути про роботу. Але робота — в особі боса у шортах із фламінго — чомусь теж вирішила відпочити саме тут. Легка, іронічна історія про те, як навіть на морі не сховаєшся від службових питань… особливо, якщо ці питання ...

Цей блокнот мав стати щоденником її ідеальної відпустки: ранкові пробіжки вздовж берега, селфі з екзотичними коктейлями, записи про місцеві страви, які можна буде повторити вдома. Жодних чоловічих силуетів на горизонті — хіба що силуети пальм на т...

Я стою на балконі готельного номера, втикаючи в горизонт, де небо стискає море в тісні, гарячі обійми. Сонце щойно прокинулося, і ще не встигло обпалити все довкола, лише лагідно пестить плечі. Пахне сіллю, кавою і щойно знятим стресом. Нарешті — ...

Моє бунгало стоїть так близько до води, що хвилі вночі можуть торкатися підлоги. Усередині пахне деревом і морем. Я кидаю сумку на ліжко, відчиняю двері навстіж і виходжу на вузьку терасу.

Поїзд «Київ—Білгород-Дністровський» завжди здавався мені маленькою репетицією пекла. Кондиціонери не працюють, люди сидять, як вареники на пару, пахнуть куркою-гриль і дезодорантом «Акс». Діти кричать, бабусі лущать насіння, а молоді компанії трен...

Марина приїхала на море з твердим наміром: відпочивати і ні про що не думати. Вона забронювала невеликий пансіонат біля бухти, де шум хвиль був гучніший за будь-які думки. Старий двоповерховий будинок із блакитними віконницями пахнув виноградом і ...

Літній курорт на узбережжі Чорного моря — це не лише відпочинок, а й шанс віднайти нові можливості. Олександр, молодий викладач, вирушає сюди, щоб відновити сили після складного навчального року. Але зустріч з Оленою, загадковою і чарівною дизайне...

На узбережжі серпня тиша й шум хвиль переплітаються з теплом зустрічей. У цій книзі — мить літа, що залишає слід у серці довше, ніж триває сезон.