Я приїхала сюди, щоб на мить забути про все, але замість спокою натрапляю на двох чоловіків, чиї погляди і присутність змінюють все, що я знала про себе.

Їхня зустріч — випадковість, але наслідки — неминучі. Двоє чужих, зв’язані невидимими нитками долі, опиняються на межі пристрасті і заборони. Відчайдушна гра тіл і почуттів, де кожен дотик може змінити все назавжди.

Номер просторий, із великою терасою, за якою блищить море. Ліжко — широке, простирадла білосніжні. Я відкриваю двері на балкон і вдихаю на повні груди. Тут пахне іншим життям. Тим, де не треба бути сильною. Де можна дозволити собі те, на що не нав...

Я ступаю босими ногами по гарячому піску Ланжерона, і здається, що сонце пестить моє тіло не гірше за чоловічі руки.
Кожен крок — наче м’який масаж: пісок лоскоче підошви, обпікає й водночас ніжить. Шкіра розігріта, тонке лляне плаття липне до ...

Уже третій день я тут, на півдні. Третій день без дзвінків, без «як ти?», без нічних ридань у подушку. Моє горло більше не здавлене болем, очі — сухі, порожні. Сльози висохли. Із них лишилась тільки сіль. На подушці. На губах. На шкірі. Не знаю — ...

Вона повертається у старий дім біля моря — там, де стіни пам’ятають їхню першу близькість. Тепер вони обоє дорослі, але хвилі все ще знають, чого вони хочуть одне від одного.