Машина здихає раптово — без натяку, без попередження. Просто хрип, поштовх і тиша. Я з’їжджаю на узбіччя, вмикаю аварійку, дивлюсь у дзеркало заднього виду: траса порожня, тягнеться в обидва боки, як стрічка без кінця. Телефон майже розряджений, а...

Коли спокуса — лише перший крок.
Коли бажання — інструмент.
Коли пастка — майстерно збудована руками бажаної жертви.

Це не історія кохання. Це — полювання.

Я приїхала сюди, щоб на мить забути про все, але замість спокою натрапляю на двох чоловіків, чиї погляди і присутність змінюють все, що я знала про себе.

Хоч як я стараюся дихати глибоко й рівно, долоні залишаються вологими. Серце б'ється гучно, як барабан, аж у скронях пульсує. Все готово. Абсолютно все. Захисні символи на місці, пентаграма викреслена точно, ізоляційний бар'єр встановлений так, що...

Їхня зустріч — випадковість, але наслідки — неминучі. Двоє чужих, зв’язані невидимими нитками долі, опиняються на межі пристрасті і заборони. Відчайдушна гра тіл і почуттів, де кожен дотик може змінити все назавжди.

— Ти ж не збираєшся цього робити? — Карина дивиться просто в очі, в голосі тріщить надія, тонка, як стара нитка.

Лише хмикаю у відпвідь. Я не з тих, хто боїться. Особливо старих бабусиних казок, якими нас лякали ще дітьми.

Дві студентки, одна кімната, одна ніч, де кожен дотик — не про тіло, а про серце. Це не гріх - відчувати ніжність і дозволити собі кохати. 

У маєтку Монтрейвен ніч триває довше, ніж день. А Енмірські болота приховують таємниці свого господаря як свої власні. Що чекає молоду служницю, якщо хоч одна з таємниць стане їй відомою?

Вона — людина. Вони — перевертні.

Один тримав її в руках, рятуючи з-під завалів. Інший відчув, як змінюється її запах.

Звір прокинувся, шаленіючи від бажання. В обох. Голодний і некерований, він вимагає взяти своє. 

Навіть я...

Між ними вільні стосунки без емоцій і зобов'язань. Але іноді навіть найкоротші моменти можуть змінити все, залишаючи нас з неочікуваними наслідками.

Нові глави виходитимуть через день

Її випадково кинули на поживу двом демонам у темній печері. Вони мали зжерти її — хто перший, той і виживе. Але ця “їжа” виявилася п’яною, дотепною і явно не в курсі, що тут коїться.

А ще чомусь від неї… стає гаряче.

Це ніч мовчання тоді, коли лунають слова.

Ніч тіл, яким вперше дозволили бути так, як хочеться.

Ніч розмитих ролей, де верхні падають, нижні підіймаються,

а посередині — жінка, яка вперше просто є.

***

Історія трьох, ...

Коли зачиняються двері ліфта, руйнуються всі заборони. Між підкоренням і владою, між бажанням і страхом, між ліфтом, що зупинився, і світом, що рушив далі — є точка, де стираються всі межі.

Номер просторий, із великою терасою, за якою блищить море. Ліжко — широке, простирадла білосніжні. Я відкриваю двері на балкон і вдихаю на повні груди. Тут пахне іншим життям. Тим, де не треба бути сильною. Де можна дозволити собі те, на що не нав...

Я ступаю босими ногами по гарячому піску Ланжерона, і здається, що сонце пестить моє тіло не гірше за чоловічі руки.
Кожен крок — наче м’який масаж: пісок лоскоче підошви, обпікає й водночас ніжить. Шкіра розігріта, тонке лляне плаття липне до ...

Вона просто погодилась на пропозицію привабливого фотографа.  А вже за кілька годин стала головною героїнею найгарячішої зйомки свого життя.

Я був готовий йти за нею навіть у пекло. І йшов. Поки не опинився у самому серці пороку, болю та насолоди. Тепер я не знаю, де вихід. І не знаю, чи хочу його шукати...

Уже третій день я тут, на півдні. Третій день без дзвінків, без «як ти?», без нічних ридань у подушку. Моє горло більше не здавлене болем, очі — сухі, порожні. Сльози висохли. Із них лишилась тільки сіль. На подушці. На губах. На шкірі. Не знаю — ...

Він старший. Вона надто молода.

Їхні світи не мали перетнутися, але доля вирішила інакше.

Вона не планувала нічого. Він не питав дозволу. Між ними — простір, у якому не діють правила. Ні імен, ні обіцянок. Тільки подих, що ранить і лікує водночас.