Коли спокуса — лише перший крок.
Коли бажання — інструмент.
Коли пастка — майстерно збудована руками бажаної жертви.

Це не історія кохання. Це — полювання.

Я думала, що ненавиджу свого боса й ховалася у цій ненависті, наче в мушлі.
Але все виявилося набагато складніше.
Іноді за ненавистю ховається не злість, а страх — втратити контроль, серце і себе.

Нові глави через день

Я ненавиджу свого боса. "Всі ненавидять своє керівнитство, хоча б час від часу" - скажете ви. Ні! Ні! І ще раз ні! То зовсім не те. Моя ненависть до власного боса виникла не на пустому місці, розміром з невеличке містечко, висотою до небес і пекуч...