Розплющую очі й одразу натикаюся на два погляди. Обоє жадібні, спраглі, здається, пропалюють мене наскрізь. 

Тільки якщо один з чоловіків дивиться на мене з явним захватом, то інший, здається ненавидить до глибини душі.

Ох і потра...

Холод не просто навколо — він у мені. Я відчуваю його в кістках, у зубах, у тому, як тіло повільно здається, ніби світ методично викручує з мене життя. Сніг не падає, він зависає в повітрі, дряпає легені. Ми йдемо поруч, але між нами — відстань, я...

– Зараз буду, – відповідає Кіркан другому пілотові. – Дивись, яку лялечку до нас привів, – схилившись наді мною, проводить по щоці кісточками пальців. Ніжно, пестливо. – Мила, цей політ лише для нас трьох. Розслабляйся, скоро повернуся і проведу т...

Кілька століть тому людство здійснило значний науковий прорив, що дозволив вирватися далеко за межі планети. Інші цивілізації люди не зустріли, але свою поширили всюди, куди змогли досягти. Несучи з собою всі свої досягнення та недоліки. Серед ост...

10 000 років до нашої ери. Час первісної, нестримної сили.

Урс — вигнаний мисливець, чиє тіло висічене вітром і загартоване полюванням, ділить свою самотність лише з вірним шаблезубим тигром. Його життя — це груба, чуттєва дійсність Кам’яног...

У світі, де технології керують емоціями, Лея стикається з минулим, яке намагалася забути. Коли знову зустрічається з людиною, яку колись любила, вона повинна вирішити: чи готова віддати своє серце, навіть якщо це означає знову все втратити.

В ілюмінаторі з’являються обриси планети до якої наближається лайнер, на якому я лечу, і я стомлено відкидаюся на спинку крісла.

Чи знайду я тут те, що шукаю? Чи ця планета теж виявиться пустушкою?

Скільки їх таких вже було? Двадцять? ...

Артем і Влад — професіонали, які терпіти одне одного не можуть. Але завдання від місцевого князька змушує їх іти вдвох у саму глибину Зони. Вона не прощає слабкості, але відкриває найпотаємніше — навіть те, що сам від себе ховав.

Вони — еліта Космічної Академії. Три гострих розуми, три некерованих его та роки запеклої ворожнечі, де кожен подих був змаганням за першість. Викладачі винесли вердикт: найкращого визначить лише небезпечна місія на дику планету Х-24. Завдання зро...

Ніч у Нео-Кіото ніколи не була тихою. Світло голограм, що танцювали над занедбаним скайлайном, відбивалося в його очах. Зен сидів за пультом, його імпланти гуділи, обробляючи потоки даних. Він був нервом, що контролював цей крихітний пентхаус-схов...

— І знову ні, — хмуро дивиться на мене викладач та вередливо підтискає губи. — Ця відповідь теж не вірна.

— Ну, будь ласочка, — промовляю ледь чутно й відчайдушно шмигаю носом.

— Незалік, — безжально знищує мою останню надію професор і...

Каюта корабля була наповнена тишею й слабким світлом панелей. За вікном зорі ковзали, відбиваючись у склі, але всередині було тепло й важко — як повітря перед грозою.

Двоє чоловіків. Один корабель. Нескінченна зима.

Кайден — найкращий мисливець за головами у своєму секторі. Його життя підпорядковане кодексу та холодним розрахункам. Рорі — зухвалий міжзоряний розбійник, за чию голову призначена рекордна на...

Я не витримую людське товариство. Але мені небезпечно залишатися на самоті. Я знайшла вихід. Замовила біомодель — нейропартнера для особистого використання. 

Знятий із виробництва, з позначкою: «Не рекомендовано для інтимного контакту»,...

У світі, де панує зима, холодний розум — запорука виживання. Доктрина каже, що такі умови — провина предків, занадто гарячих, занадто емоційних. Тому нащадки тих, що змогли вижити, більше не дозволяють собі такої помилки. Емоції контролюють гормон...

Металеві двері за нашими спинами зачиняються з різким ляскотом, і тиша обвалюється, наче бетонна плита. Я веду ліхтарем — світло ковзає по облуплених стінах, по старих плакатах про цивільну оборону, по рядах порожніх ніш. Повітря густе, наче в під...

Крейсер "Чорна комета" ковзав крізь темряву між Юпітером та поясом астероїдів, ніби хижак, що вичікує здобич. Його корпус поглинав світло, лише тонкі лінії ходових вогнів видавали присутність машини, створеної для війни й полювання. У цьому сектор...

У далекому минулому людство майже знищило себе, втративши материнську планету Землю. Виживші колоністи оселилися на новій планеті — Kepler-442b, де намагалися відновити цивілізацію, відтворити флору і фауну Землі. Але досліди з місцевою рослинніст...

Сховище було їхнім світом: товсті стіни з потрісканого бетону, вологе повітря, що пахло озоном і іржею, і єдине вікно, закрите армованим склом, крізь яке просочувалося сіре, хворе світло. Надворі — лише Пустка: випалена земля, скелети хмарочосів т...

Я хотіла врятувати вимирання багатьох рас, але натомість потрапила в полон до найжорстокіших вбивць галактики. Невже планету моїх полонителів теж чекає вимирання, а мій винахід їх єдина надія?